Порівняльні аспекти контрацепції у жінок з різним індексом маси тіла - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Глазков Ілля Сергійович,Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти. Офіційні опоненти: доктор медичних наук Ромащенко Оксана Василівна, Інститут урології АМН України, головний науковий співробітник відділу сексопатології та андрології; доктор медичних наук, доцент Темченко Олександр Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться “30” травня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім.Стосовно ж жінок з початково зміненим ліпідним спектром крові та індексом маси тіла (ІМТ) дослідження носять характер поодиноких та суперечливих повідомлень. Вивчення впливу цих препаратів на ліпідний спектр крові уявляється особливо важливим, оскільки саме можливі зміни ліпідного спектру крові лежать в основі дисметаболічних порушень (Е.М. Залишається предметом дискусії питання щодо особливостей впливу препаратів на початково змінений спектр ліпідів крові, не вивчено звязку між вираженістю клінічних і метаболічних порушень, залежності частоти побічних реакцій від початкових параметрів ліпідного спектру крові й стану організму жінки. На нашу думку, вивчення особливостей контрацепції, її прийнятності й частоти побічних реакцій при виборі препаратів нового покоління у жінок з різним ІМТ і ліпідного спектру крові дозволить більш цілеспрямовано підійти до обстеження і ведення пацієнток до та в процесі контрацепції. Метою дослідження було зниження частоти непланованої вагітності й побічних реакцій контрацепції у жінок з різним ІМТ на підставі обгрунтування принципів контрацепції препаратами Ярина і Фемоден залежно від їх прийнятності та особливостей впливу на ліпідний обмін.Нами було обстежено 126 пацієнток віком від 18 до 30 років, які звернулися для підбору контрацепції, з яких відібрано 96 пацієнток, які не мали протипоказань до призначення гормонального методу контрацепції. Цих пацієнток було розподілено на дві групи залежно від індексу маси тіла: І група (контрольна)-74 жінки з нормальним ІМТ, з яких 40 одержували Ярину і 34 Фемоден; ІІ група - 22 жінки зі збільшеним МТ від 26 до 30 років (ожиріння І ступеня), з яких 12 одержували Ярину і 10 Фемоден. Крім того, в І групі було виділено дві підгрупи: А - 43 пацієнтки (23 отримували Ярину і 20 Фемоден) зі вмістом Хс <5,2 ммоль/л; В - 31 жінка (17 одержували Ярину і 14 Фемоден) з Хс - 5,2-6,47 ммоль/л. Тривалість прийому контрацептивних засобів складала від 3 до 24 місяців, а 92 жінки одержували препарати впродовж 12 місяців. Як уже зазначалося, пацієнток було обстежено до та в процесі застосування ОК з використанням найінформативніших методів дослідження (клінічного, ультразвукового, біохімічного тощо), які застосовувалися в динаміці з інтервалом в 3 місяці протягом від 12 місяців до 2 років.У дисертації теоретично обгрунтовано та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання щодо зниження частоти непланованої вагітності й побічних ефектів гормональної контрацепції у жінок з різним індексом маси тіла на підставі обгрунтування принципів контрацепції препаратами Ярина і Фемоден залежно від прийнятності препаратів і особливостей їх впливу на ліпідний обмін. Метод є прийнятним у жінок з нормальним ІМТ (від 20 до 26 балів) і рівнем ЗХС 6,47 ммоль/л перевагу можна віддавати препарату Ярина. Максимальне число (86,3%) і вираженість побічних реакцій виявлено у жінок з ІМТ від 26 до 30 балів і рівнем ЗХС від 6,47 до 6,90 ммоль/л, які в основному проявлялися міжменструальними кровянистими виділеннями, мастодинією та надбавкою маси тіла (тільки за використання Фемодену), що свідчило про більш низьку прийнятність препаратів у жінок цієї групи і перевагу у виборі препарату Ярина. При обстеженні на фоні прийому ОК у 84,3% жінок з нормальним станом молочних залоз не виявлено змін в їх структурі, а у 15,6% - виявлено гіперпластичні процеси, причому найчастіше у жінок з підвищеним ІМТ. Проведення контрацепції з використанням препаратів Ярина і Фемоден не супроводжується негативним атерогенним впливом на ліпідний спектр крові протягом 12 місяців їх застосування як при початково нормальному, так і підвищеному значенні ЗХС у жінок з різним ІМТ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично обгрунтовано та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання щодо зниження частоти непланованої вагітності й побічних ефектів гормональної контрацепції у жінок з різним індексом маси тіла на підставі обгрунтування принципів контрацепції препаратами Ярина і Фемоден залежно від прийнятності препаратів і особливостей їх впливу на ліпідний обмін.

1. Профілактика непланованої вагітності у жінок репродуктивного віку за допомогою ОК Ярина і Фемоден є ефективним методом контрацепції (індекс Перла - 0). Метод є прийнятним у жінок з нормальним ІМТ (від 20 до 26 балів) і рівнем ЗХС 6,47 ммоль/л перевагу можна віддавати препарату Ярина. Частота дещо виражених побічних реакцій, що швидко минають, складає 20,2%.

2. Максимальне число (86,3%) і вираженість побічних реакцій виявлено у жінок з ІМТ від 26 до 30 балів і рівнем ЗХС від 6,47 до 6,90 ммоль/л, які в основному проявлялися міжменструальними кровянистими виділеннями, мастодинією та надбавкою маси тіла (тільки за використання Фемодену), що свідчило про більш низьку прийнятність препаратів у жінок цієї групи і перевагу у виборі препарату Ярина.

3. При обстеженні на фоні прийому ОК у 84,3% жінок з нормальним станом молочних залоз не виявлено змін в їх структурі, а у 15,6% - виявлено гіперпластичні процеси, причому найчастіше у жінок з підвищеним ІМТ. У 9,3% жінок через 12 місяців від початку контрацепції константовано їх частковий регрес за рахунок зменшення обсягу гіперплазованих елементів і зниження густини залозистого і фіброзного компонентів.

4. Проведення контрацепції з використанням препаратів Ярина і Фемоден не супроводжується негативним атерогенним впливом на ліпідний спектр крові протягом 12 місяців їх застосування як при початково нормальному, так і підвищеному значенні ЗХС у жінок з різним ІМТ. Коливання різних показників ліпідного спектру крові (ЗХС, Хс-ЛПВЩ, Хс-ЛПНЩ, Хс-ЛПДНЩ, Тг і КА) відбуваються в межах нормативних значень.

5. Пацієнтки з підвищеним ІМТ, рівнем ЗХС >6,47 ммоль/л повинні бути включені до групи ризику щодо високої ймовірності розвитку метаболічних порушень і побічних реакцій, що вказує на доцільність більш частого (не рідше 1 разу на 3 місяці) спостереження з клінічним контролем і детальним дослідженням ліпідного спектру крові. Тривалість призначення кожного контрацептиву повинна бути визначена індивідуально.

Практичні рекомендації

1. Перед призначенням гормональних контрацептивів необхідно провести обстеження жінок з метою виявлення протипоказань, визначення ІТМ і рівня ЗХС. Огляд пацієнток з нормальним ІМТ в процесі контрацепції здійснюється 1 раз на 6 місяців із застосуванням загальноприйнятих методів дослідження (клінічних, кольпоскопії, цитологічних та УЗД). Огляд жінок з підвищеним ІМТ повинен здійснюватися не рідше 1 разу на 3 місяці з оцінкою клінічних даних і показників ліпідного спектру крові: ЗХС, Хс-ЛПВЩ, Хс-ЛПНЩ, Хс-ЛПДНЩ, Тг і КА. Залежно від одержаних даних питання щодо можливості подальшого використання або відміни конкретного препарату (чи перехід на інший препарат або метод контрацепції) повинно вирішуватися індивідуально в адаптаційному періоді, який складає перші 3 місяці застосування ОК.

2. У разі збільшеного ІМТ від 26 до 30 балів (ІІ група) для підтримуючої терапії слід використовували антигомотоксичні препарати: лімфоміозот по 10 кр тричі на день впродовж 1 місяця і коензим-композитум по 1 амп. в/м 1 раз на 5 днів - всього 5 інєкцій. Доцільність додаткового призначення антигомотоксичної терапії зумовлена необхідністю корекції дисметаболічних порушень, які виникають у жінок з надмірною масою тіла.

1. Глазков И.С., Литвинчук И.В. Особенности контрацепции у женщин с различным индексом массы тела и липидным спектром крови // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 12. - Київ-Луганськ, 2005. - С. 135-140. Дисертант самостійно набирала клінічний матеріал, проводила статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготувала статтю до друку.

2. Глазков И.С., Литвинчук И.В. Влияние сопутствующего ожирения на выбор метода контрацепции // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1. - С. 139-141. Дисертант самостійно абирала клінічний матеріал, проводила узагальнення отриманих результатів, підготувала статтю до друку.

3. Глазков И.С., Литвинчук И.В. Сравнительные аспекты контрацепции у женщин с различным индексом массы тела // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 2. - С. 124-127. Дисертант самостійно набирала клінічний матеріал, проводила статистичну обробку, підготувала статтю до друку.

4. Литвинчук И.В. Особенности контрацепции у женщин с сопутствующим ожирением: Тез. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы репродуктологии”, Киев, 16 ноября, 2005 // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 4. - С. 248.