Порівняльні аспекти консервативної терапії аденоміозу на тлі гіперпластичних процесів матки - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л.Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Корнацька Алла Григорівна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, завідувач відділення реабілітації репродуктивної функції жінок доктор медичних наук, старший науковий співробітник Ромащенко Оксана Василівна, ДУ “Інститут урології АМН України”, головний науковий співробітник відділу сексопатології та андрології Захист дисертації відбудеться “09 ”квітня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.В Україні, також як і в інших розвинених країнах, найчастіше використовується гормональний метод лікування аденоміозу у поєднанні з гіперпластичними процесами матки. За останні роки відмічено ускладнення, які повязані з неефективністю лікування даної патології, особливо, серед жінок пізнього репродуктивного віку (ПРВ) (після 35 років), що визначає важливість проблеми вибору ефективного методу терапії у даних пацієнток. Як правило, в анамнезі жінок ПРВ спостерігається висока частота екстрагенітальної патології, оперативних втручань, гінекологічних захворювань: лейоміома матки, ендометріоз, фіброзно-кістозна мастопатія, гіперпластичні процеси з боку різних органів репродуктивної системи, які надалі є фоном для розвитку онкологічної патології (З.М. Не дивлячись на значне число наукових повідомлень з проблеми А і ГПМ, питання порівняльних аспектів терапії у жінок пізнього репродуктивного віку, практично, не вивчені, хоча їх необхідність не викликає сумнівів. Завдання дослідження: Установити частоту, структуру та основні клінічні прояви поєднаної патології матки: аденоміозу і гіперпластичних процесів матки.Пацієнток було розподілено на 2 групи, залежно від варіанту консервативної терапії: 1 група - 50 жінок, для лікування яких використовували ЛНГ-ВМС, 2 група - 50 жінок, в яких застосовували а-ГНРГ впродовж 6 місяців спостереження. Звертали увагу на розміри матки, характер поверхні, консистенцію, форму, рухливість, хворобливість, стан перешийка матки, крижово-маткових звязок, придатків матки (величину, рухливість, хворобливість, консистенцію). У відповідності з метою і завданнями дослідження, усіх пацієнток було розподілено на дві групи: 1група (основна) - 50 хворих, яких лікували ЛНГ-ВМС; 2 група (контрольна) - 50 хворих, в яких використовували а-ГНРГ. При цьому, середній вік пацієнток І підгрупи (36,3±0,8 року) і IV підгрупи (38,4±1,8 року) був достовірно нижче (р<0,05), порівняно з жінками з ІІ (44,8±1,2 року) і ІІІ (46,9±1,8 року) підгруп. Отримані результати свідчать, що тяжкий больовий синдром був у хворих І і ІІ підгруп, при цьому достовірних статистичних відмінностей між показниками БІ основної і контрольної груп не виявлено (р>0,05).В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо підвищення ефективності консервативної терапії аденоміозу у поєднанні з гіперпластичними процесами матки, на підставі вивчення основних ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і морфологічних змін, а також розробки алгоритму різних методів використання гормональної терапії. У структурі патології матки у 33,0 % випадків спостерігається поєднання аденоміозу і лейоміоми; у 32,0 % - аденоміоз; у 18,0 % - поєднання аденоміозу і гіперплазії ендометрія і в 17,0 % - поєднання аденоміозу, лейоміоми і гіперплазії ендометрія. Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи призводить до нормалізації менструальної функції: в 24,6 % хворих відмічено стійку нормалізацію менструального циклу, в 50,8 % - опсоменореї, в 24,6 % - аменореї; усувається дисменорея, зменшується больовий індекс на 68,7 %; розміри матки - на 13,7 % з тенденцією до зменшення середнього розміру вузлів лейоміоми; при супутніх гіперпластичних процесах ендометрія - в 79,8 % спостережень залізистий епітелій втрачає функціональну активність, ендометрій стає атрофічним, а стромі притаманна децидуальноподібна реакція. Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи в терапії аденоміозу і поєднаних гіперпластичних процесів ендометрія і міометрія достовірно покращує параметри ролевого фізичного функціонування (73,3±6,5 балів), інтенсивності болю (78,4±7,4 балів), спільного стану здоровя (89,6±8,5 балів) і життєвої активності (90,2±8,8 балів), що покращує показники як фізичного, так і психологічного компонентів здоровя, підвищуючи рівень якості життя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо підвищення ефективності консервативної терапії аденоміозу у поєднанні з гіперпластичними процесами матки, на підставі вивчення основних ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і морфологічних змін, а також розробки алгоритму різних методів використання гормональної терапії.

1. У структурі патології матки у 33,0 % випадків спостерігається поєднання аденоміозу і лейоміоми; у 32,0 % - аденоміоз; у 18,0 % - поєднання аденоміозу і гіперплазії ендометрія і в 17,0 % - поєднання аденоміозу, лейоміоми і гіперплазії ендометрія.

2. Основними клінічними проявами поєднаної патології матки є дисменорея (89,0 %); поліменорея (87,0 %); болі унизу живота, що посилюються під час менструації (77,0 %); незначні кровяні виділення у перед- і постменструальний періоди (70,0 %) і диспаревнія (64,0 %).

3. Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи призводить до нормалізації менструальної функції: в 24,6 % хворих відмічено стійку нормалізацію менструального циклу, в 50,8 % - опсоменореї, в 24,6 % - аменореї; усувається дисменорея, зменшується больовий індекс на 68,7 %; розміри матки - на 13,7 % з тенденцією до зменшення середнього розміру вузлів лейоміоми; при супутніх гіперпластичних процесах ендометрія - в 79,8 % спостережень залізистий епітелій втрачає функціональну активність, ендометрій стає атрофічним, а стромі притаманна децидуальноподібна реакція.

4. Через 12 місяців використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи спостерігається нормалізація гематологічних показників: підвищується рівень гемоглобіну, в середньому, на 25,4 %; сироваткового заліза на 59,1 %; ферритину крові на 76,4 %. Рівні стероїдних гормонів і лютеїнізуючого гормону достовірно не змінюються, а фолікулостимулюючого гормону знижується на 33,3 %, не виходячи за межі референтних значень.

5. При використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи побічні ефекти, у вигляді скороминущих ациклічних кровяних виділень, у перші 3-4 місяця спостерігалися у 82,6 % хворих, через 12 місяців - у 4,0 %; у вигляді функціональних кіст яєчників - в 33,3 % впродовж 3-4 місяців, які зникали самостійно.

6. Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи в терапії аденоміозу і поєднаних гіперпластичних процесів ендометрія і міометрія достовірно покращує параметри ролевого фізичного функціонування (73,3±6,5 балів), інтенсивності болю (78,4±7,4 балів), спільного стану здоровя (89,6±8,5 балів) і життєвої активності (90,2±8,8 балів), що покращує показники як фізичного, так і психологічного компонентів здоровя, підвищуючи рівень якості життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Застосування ЛНГ-ВМС є результативним при початкових стадіях аденоміозу (1-2 ст.) у поєднанні з гіперпластичними процесами міометрія і ендометрія (проста залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія). У решті випадків необхідно використовувати а-ГНРГ.

2. Пацієнткам, що отримували e комплексі консервативного лікування з приводу аденоміозу і поєднаних з гіперпластичних процесів ендометрія і міометрія а-ГНРГ, в подальшому, як протирецидивну терапію, рекомендувати застосування ЛНГ-ВМС.

3. У комплексі діагностичних маніпуляцій до введення ЛНГ-ВМС необхідно включати гормональний і інфекційний скринінги, ультразвукове сканування з трансвагінальним доступом, гістероскопію з роздільним фракційним діагностичним вишкрібаанням ендоцервіксу і ендометрія.

4. Протягом першого року терапії при введенні ЛНГ-ВМС ультразвукове сканування необхідно проводити на 3, 6, 12 місяці спостереження.

1. Остапенко А. И. Клинические аспекты контрацепции у женщин позднего репродуктивного возраста / А. И. Остапенко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 3. - С. 199-201.

2. Остапенко А. И. Влияние различных методик контрацепции на репродуктивное здоровье женщин позднего репродуктивного возраста с кандидозной инфекцией половых путей / А. И. Остапенко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики : зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2009. - Вип. 16. - С. 137-143.

3. Остапенко А. И. Аденомиоз: сравнительные аспекты различных методов лечения / А. И. Остапенко // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2009. - Вип. 18, кн. 4. - С. 78-83.

4. Остапенко А. И. Сравнительные аспекты консервативной терапии аденомиоза на фоне гиперпластических процессов матки / А. И. Остапенко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 44-46.

5. Остапенко А. И. Особенности контрацепции у женщин позднего репродуктивного возраста / А. И. Остапенко // Тез. матер. симп. Украинская международная школа „Перинатальная медицина и безопасное материнство”, 15-17 мая 2008 г. - Алушта, 2008. - С. 10.

6. Остапенко А. И. Роль гормональной внутриматочной контрацепции в лечении аденомиоза в сочетании с гиперпластическими процессами матки / А. И. Остапенко // Тези доп. 2 симпозіума Українського товариства перинатальної медицини „Перинатальна медицина та безпечне материнство”, (Ужгород, 5-7 трав. 2009 р. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 67.