Вивчення частоти, структури та основних клінічних проявів поєднаної патології матки. Вплив, специфіка та характеристика різних методів консервативної терапії на зміни клінічної симптоматики крові при поєднанні аденоміозу і гіперпластичних процесів матки.
При низкой оригинальности работы "Порівняльні аспекти консервативної терапії аденоміозу на фоні гіперпластичних процесів матки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. Порівняльні аспекти консервативної терапії АДЕНОМІОЗУ| на тлі|на фоні| гіперпластичних процесів матки Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л.В Україні, також як і в інших розвинених країнах, найчастіше використовується гормональний метод лікування аденоміозу| у поєднанні з гіперпластичними| процесами матки. За останні роки відмічено ускладнення, які повязані з неефективністю лікування даної патології, особливо, серед жінок пізнього репродуктивного віку (ПРВ) (після 35 років), що визначає важливість проблеми вибору ефективного методу терапії у даних пацієнток. Як правило, в анамнезі жінок ПРВ спостерігається висока частота екстрагенітальної патології, оперативних втручань, гінекологічних захворювань: лейоміома матки, ендометріоз, фіброзно-кістозна мастопатія|, гіперпластичні процеси з боку різних органів репродуктивної системи, які надалі |незрідка| є|зявляються| фоном для розвитку онкологічної патології (З.М. Не дивлячись на|незважаючи на| значне число наукових повідомлень|сполучень| з проблеми А і ГПМ, питання порівняльних аспектів терапії у жінок пізнього репродуктивного віку, практично, не вивчені, хоча їх необхідність не викликає|спричиняє| сумнівів. Завдання дослідження|: Установити частоту, структуру та основні клінічні прояви|вияви| поєднаної патології матки: аденоміозу і гіперпластичних процесів матки.Пацієнток було розподілено на 2 групи, залежно від варіанту консервативної терапії: 1 група - 50 жінок, для лікування яких використовували ЛНГ-ВМС, 2 група - 50 жінок, в яких застосовували а-ГНРГ| впродовж|упродовж| 6 місяців спостереження. Трансабдомінальне дослідження здійснювали серією подовжніх, поперечних і косих сканувань|, що дозволяють зміряти|виміряти| віддзеркалення|відбиття| від ендометрію (М-ехо), довжину, ширину, передньо-задній| розмір матки; товщину і симетричність стінок матки, структуру міометрія, що, найкраще, візуалізується у секреторну фазу циклу, в найближчий день перед менструацією; контур матки, обєм|обсяг| матки|, який обчислювали за загальноприйнятою формулою (И.Н. У відповідності з метою і завданнями дослідження, усіх пацієнток було розподілено на дві групи: 1група (основна) - 50 хворих, яких лікували ЛНГ-ВМС; 2 група (контрольна) - 50 хворих, в яких використовували а-ГНРГ. |уявляти| При цьому, середній вік пацієнток І підгрупи (36,3±0,8 року) і IV підгрупи (38,4±1,8 року) був достовірно нижче (р<0,05), порівняно з жінками з ІІ (44,8±1,2 року) і ІІІ (46,9±1,8 року) підгруп. Отримані результати свідчать, що тяжкий больовий синдром був у хворих І і ІІ підгруп, при цьому достовірних статистичних відмінностей між показниками БІ основної і контрольної груп не виявлено (р>0,05).В|у| дисертаційній| роботі наведено теоретичне| обґрунтування| та практичне| вирішення| завдання| щодо| підвищення ефективності консервативної| терапії аденоміозу| у поєднанні з гіперпластичними процесами матки, на підставі| вивчення| основних| ехографічних|, ендокринологічних|, біохімічних і морфологічних змін, а також| розробки алгоритму різних методів використання гормональної терапії. У структурі патології матки у 33,0 % випадків спостерігається поєднання аденоміозу| і лейоміоми; у 32,0 % - аденоміоз|; у 18,0 % - поєднання аденоміозу| і гіперплазії ендометрія і в 17,0 % - поєднання аденоміозу|, лейоміоми і гіперплазії ендометрія. Основними клінічними проявами|виявами| поєднаної патології матки є|зявляються| дисменорея| (89,0 %); поліменорея| (87,0 %); болі унизу живота, що посилюються|підсилюються| під час менструації (77,0 %); незначні кровяні виділення у перед-| і постменструальний періоди (70,0 %) і диспаревнія| (64,0 %). Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи п|у|ризводить|наводить| до нормалізації менструальної функції: в|у| 24,6 % хворих відмічено стійку нормалізацію менструального циклу, в|у| 50,8 % - опсоменореї|, в|у| 24,6 % - аменореї; |цілком| усувається дисменорея|, зменшується больовий індекс на 68,7 %; розміри| матки - на 13,7 % з|із| тенденцією до зменшення середнього розміру вузлів лейоміоми; при супутніх| гіперпластичних процесах ендометрія - в 79,8 % спостережень залізистий епітелій втрачає функціональну активність, ендометрій| стає атрофічним|, а стромі притаманна |із| децидуальноподібна| реакція. При використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи побічні ефекти, у вигляді скороминущих ациклічних кровяних виділень, у перші 3-4 місяця спостерігалися у|у| 82,6 % хворих|, через 12 місяців - у|у| 4,0 %; у вигляді функціональних кіст яєчників - в|у| 33,3 % впродовж|упродовж| 3-4 місяців, які зникали самостійно.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
В|у| дисертаційній| роботі наведено теоретичне| обґрунтування| та практичне| вирішення| завдання| щодо| підвищення ефективності консервативної| терапії аденоміозу| у поєднанні з гіперпластичними процесами матки, на підставі| вивчення| основних| ехографічних|, ендокринологічних|, біохімічних і морфологічних змін, а також| розробки алгоритму різних методів використання гормональної терапії.
1. У структурі патології матки у 33,0 % випадків спостерігається поєднання аденоміозу| і лейоміоми; у 32,0 % - аденоміоз|; у 18,0 % - поєднання аденоміозу| і гіперплазії ендометрія і в 17,0 % - поєднання аденоміозу|, лейоміоми і гіперплазії ендометрія.
2. Основними клінічними проявами|виявами| поєднаної патології матки є|зявляються| дисменорея| (89,0 %); поліменорея| (87,0 %); болі унизу живота, що посилюються|підсилюються| під час менструації (77,0 %); незначні кровяні виділення у перед-| і постменструальний періоди (70,0 %) і диспаревнія| (64,0 %).
3. Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи п|у|ризводить|наводить| до нормалізації менструальної функції: в|у| 24,6 % хворих відмічено стійку нормалізацію менструального циклу, в|у| 50,8 % - опсоменореї|, в|у| 24,6 % - аменореї; |цілком| усувається дисменорея|, зменшується больовий індекс на 68,7 %; розміри| матки - на 13,7 % з|із| тенденцією до зменшення середнього розміру вузлів лейоміоми; при супутніх| гіперпластичних процесах ендометрія - в 79,8 % спостережень залізистий епітелій втрачає функціональну активність, ендометрій| стає атрофічним|, а стромі притаманна |із| децидуальноподібна| реакція.
4. Через 12 місяців використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи спостерігається нормалізація гематологічних показників: підвищується рівень гемоглобіну,| в середньому, на 25,4 %; сироваткового заліза на 59,1 %; ферритину крові на 76,4 %. Рівні стероїдних гормонів і лютеїнізуючого гормону достовірно не змінюються, а фолікулостимулюючого гормону знижується на 33,3 %, не виходячи за межі референтних значень.
5. При використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи побічні ефекти, у вигляді скороминущих ациклічних кровяних виділень, у перші 3-4 місяця спостерігалися у|у| 82,6 % хворих|, через 12 місяців - у|у| 4,0 %; у вигляді функціональних кіст яєчників - в|у| 33,3 % впродовж|упродовж| 3-4 місяців, які зникали самостійно.
6. Використання левоноргестрел-внутрішньоматкової системи в терапії аденоміозу| і поєднаних гіперпластичних| процесів ендометрія і міометрія достовірно покращує|поліпшує| параметри ролевого фізичного функціонування
(73,3±6,5 балів), інтенсивності| болю (78,4±7,4 балів), спільного|загального| стану|стану| здоровя (89,6±8,5 балів) і життєвої активності (90,2±8,8 балів), що покращує|поліпшує| показники як фізичного, так і психологічного| компонентів здоровя, підвищуючи рівень якості життя.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Застосування ЛНГ-ВМС є результативним при початкових стадіях аденоміозу (1-2 ст.) у поєднанні з гіперпластичними процесами міометрія і ендометрія (проста залозисто-кістозна гіперплазія ендометрія). У решті випадків необхідно використовувати а-ГНРГ.
2. Пацієнткам, що отримували|одержували| e комплексі консервативного лікування з приводу аденоміозу| і поєднаних з гіперпластичних процесів ендометрія і міометрія а-ГНРГ|, в подальшому,|наступному| як протирецидивну терапію, рекомендувати застосування| ЛНГ-ВМС.
3. У комплексі діагностичних маніпуляцій до введення|вступу| ЛНГ-ВМС необхідно включати гормональний і інфекційний скринінги, ультразвукове| сканування з трансвагінальним| доступом, гістероскопію| з|із| роздільним фракційним діагностичним вишкрібаанням ендоцервіксу| і ендометрія.
4. Протягом першого року терапії при введенні ЛНГ-ВМС ультразвукове сканування необхідно проводити на 3, 6, 12 місяці спостереження.|
Список литературы
1. Остапенко А. И. Клинические аспекты контрацепции у женщин позднего репродуктивного возраста / А. И. Остапенко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 3. - С. 199-201.
2. Остапенко А. И. Влияние различных методик контрацепции на репродуктивное здоровье женщин позднего репродуктивного возраста с кандидозной инфекцией половых путей / А. И. Остапенко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики : зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2009. - Вип. 16. - С. 137-143.
3. Остапенко А. И. Аденомиоз: сравнительные аспекты различных методов лечения / А. И. Остапенко // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2009. - Вип. 18, кн. 4. - С. 78-83.
4. Остапенко А. И. Сравнительные аспекты консервативной терапии аденомиоза на фоне гиперпластических процессов матки / А. И. Остапенко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 44-46.
5. Остапенко А. И. Особенности контрацепции у женщин позднего репродуктивного возраста / А. И. Остапенко // Тез. матер. симп. Украинская международная школа „Перинатальная медицина и безопасное материнство”, 15-17 мая 2008 г. - Алушта, 2008. - С. 10.
6. Остапенко А. И. Роль гормональной внутриматочной контрацепции в лечении аденомиоза в сочетании с гиперпластическими процессами матки / А. И. Остапенко // Тези доп. 2 симпозіума Українського товариства перинатальної медицини „Перинатальна медицина та безпечне материнство”, (Ужгород, 5-7 трав. 2009 р. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 67.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы