Аналіз внутрішньопородної диференціації за рядом генетико-біохімічних систем у представників голштинської породи в зв’язку з дією факторів штучного і природного відборів. Дослідження рівня гетерозиготності аутохтонних порід великої рогатої худоби.
При низкой оригинальности работы "Популяційно–генетичні механізми адаптації і розповсюдження напівлетальних рецесивних мутацій на прикладі BLAD у великої рогатої худоби", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З середини ХХ ст. в звязку з інтенсифікацією розвитку сільського господарства, у всьому світі різко знизився рівень генетичного різноманіття порід великої рогатої худоби (www.fao.org) та відбулось суттєве збільшення розповсюдження нащадків обмеженої кількості видатних плідників заводських порід інтродукованих у нові для них еколого-географічні умови розведення. Крім цього, широке використання гамет обмеженої кількості племінних тварин заводських порід збільшує ймовірність виникнення мутацій, що може привести до накопичення в породі “генетичного вантажу”, як це спостерігається, наприклад, у голштинської породи (мутації BLAD, DUMPS і ряд інших). Виявити мутації BLAD у тварин голштинської породи різних господарств України та віднайти можливі популяційно-генетичні механізми її розповсюдження шляхом порівняння гетерозиготності ряду генетико-біохімічних систем, що контролюють ланки загального метаболізму, у гетерозигот за мутацією і гомозигот за її відсутністю, а також у гетерозигот і гомозигот за локусом CSN3 у голштинської породи і окремих аутохтонних порід. Для того, щоб оцінити можливість участі факторів природного відбору в підтримці розповсюдження мутації BLAD, необхідно виявити тварин із мутаціями і з цією метою протестовано на носійство мутації BLAD 427 тварин голштинської породи. Носії BLAD в обох господарствах відрізняються підвищеною гетерозиготністю локусів GC, PN, які тісно повязані з механізмами популяційно-генетичної адаптації великої рогатої худоби до різних умов розведення та від тварин того ж господарства, вільних від мутації.Генетичне різноманіття за генетико-біохімічними системами контролюють системи загального метаболізму порід великої рогатої худоби і, в основному, підтримуються факторами природного відбору. Виявлений звязок рівня гетерозиготності за мутацією BLAD з гетерозиготністю таких генетико-біохімічних систем, як пуриннуклеозидфосфорилаза та рецептор до вітаміну Д свідчить про те, що висока швидкість розповсюдження напівлетальних мутацій у голштинів, таких як BLAD, може бути обумовлена факторами природного відбору, які підтримують відтворення гетерозигот при інтродукції тварин в нові умови мешкання. Показано, що кількість носіїв мутації BLAD в гетерозиготному стані у тварин голштинської породи із різних господарств України збільшилась з 1995 р. по 2003 р. від 3,2 % до 16,7 %, що відповідає даним літератури про швидкість розповсюдження цієї мутації у голштинів в інших країнах. Видалення носіїв мутації з відтворення може супроводжуватися зниженням ефективності селекційної роботи з імпортованими голштинами, оскільки сприяє зменшенню внутрішньопородного генетичного різноманіття, яке підтримується природним відбором. В умовах дії факторів природного відбору у тварин голштинської породи старше чотирьох років відбувається накопичення гетерозигот, причому переважно за такими локусами, як трансферин і рецептор до вітаміну Д.
Вывод
голштинський внутрішньопородний гетерозиготність
1. Генетичне різноманіття за генетико-біохімічними системами контролюють системи загального метаболізму порід великої рогатої худоби і, в основному, підтримуються факторами природного відбору. Виявлений звязок рівня гетерозиготності за мутацією BLAD з гетерозиготністю таких генетико-біохімічних систем, як пуриннуклеозидфосфорилаза та рецептор до вітаміну Д свідчить про те, що висока швидкість розповсюдження напівлетальних мутацій у голштинів, таких як BLAD, може бути обумовлена факторами природного відбору, які підтримують відтворення гетерозигот при інтродукції тварин в нові умови мешкання.
2. Показано, що кількість носіїв мутації BLAD в гетерозиготному стані у тварин голштинської породи із різних господарств України збільшилась з 1995 р. по 2003 р. від 3,2 % до 16,7 %, що відповідає даним літератури про швидкість розповсюдження цієї мутації у голштинів в інших країнах.
3. Гетерозиготність за мутацією BLAD співпадає з статистично ймовірним (P<0,05) збільшенням кількості гетерозигот за генетико-біохімічними системами, зокрема, за локусом рецептора до вітаміну Д, пуриннуклеозидфосфорилази в порівнянні з тваринами з тих же господарств, але вільних від мутації.
4. Розповсюдження мутації повязане з механізмами популяційно-генетичної адаптації голштинів до нових умов мешкання, зокрема, з підвищеною гетерозиготністю ряду генетико-біохімічних систем. Видалення носіїв мутації з відтворення може супроводжуватися зниженням ефективності селекційної роботи з імпортованими голштинами, оскільки сприяє зменшенню внутрішньопородного генетичного різноманіття, яке підтримується природним відбором.
5. В умовах дії факторів природного відбору у тварин голштинської породи старше чотирьох років відбувається накопичення гетерозигот, причому переважно за такими локусами, як трансферин і рецептор до вітаміну Д.
6. Інтенсивний штучний відбір сприяє генетичній консолідації тварин; природний - підвищенню рівня середньої гетерозиготності за генетико-біохімічними системами. Так, у тварин із Головного селекційного центру (тільки штучна селекція) виявляються статистично вірогідно менші значення середньої гетерозиготності у групі тварин старше чотирьох років, у порівнянні з тваринами молодше двох років (0.120 і відповідно 0.254). В умовах відсутності штучного відбору і інтенсивністю природного, в експериментальному господарстві “Новошепеличі” зони відчуження Чорнобильської АЕС, для “старої” групи тварин характерний підвищений рівень гетерозиготності в порівнянні з “молодими” (0.385 і відповідно 0.326).
7. Рівнинні аутохтоні породи з різною чисельністью (червона степова, червона горбатівська, костромська, ярославська), а також аутохтонні (гірська чорна уельська, сіра українська) відрізняються одна від одної за розподілом алелей семи поліморфних генетико-біохімічних систем; із них найбільший внесок в такі відмінності вносили локуси TF, AM1, HB. За рівнями середньої гетерозиготності аутохтонні породи не відрізнялись одна від одної і від заводської голштинської породи (за виключенням сірої української), не зважаючи на суттєву різницю між породами за величинами генетичних відстаней (гетерозиготність змінювалась 0.243 і до 0.346; генетичні відстані за поліморфними системами між породами становили - 0.012 і 0.136). Отримані дані свідчать на користь гіпотези Ю.П. Алтухова про існування “оптимуму” гетерозиготності у різних порід сільськогосподарських видів, які підтримуються природним відбором.
8. Встановлено, що гетерозиготи за локусом каппа-казеїну асоційовані з підвищеною гетерозиготністю за локусом рецептору до вітаміну Д тільки у окремих аутохтонних порід, але не у високоспеціалізованої молочної голштинської породи.
Рекомендації виробництву.
Виробництву рекомендовано впровадження цінного племінного матеріалу тварин носіїв мутації BLAD, шляхом підбору тварин при схрещуванні, що може дозволити запобігти втраті племінного генофонду, який сприяє підвищенню швидкості популяційно-генетичної адаптації імпортованої голштинської худоби, а також виключити ймовірність народження гомозиготних носіїв мутації BLAD і їх раннюю загибель.
Список литературы
В.И. Глазко., Р.В. Облап., А.Э. Мариуца., С. И. Тарасюк., Т.Н. Дымань. Внутрипородная дифференциация пинцгау и бурой карпатской породы крупного рогатого скота в связи с эколого- географическими особенностями их разведения. // Збірник наукових праць. Інституту землеробства УААН.-К., Вип. 1, 1998.- С.282-291.
Глазко В.И., Лавровский В.В., Филенко А.Н., Мариуца А.Э. Внутрипородная генетическая дифференциация и наличие мутации BLAD у крупного рогатого скота голштинской породы // Сельскохозяйственная биология, - 2000, - № 4 - С.45-48.
Глазко В.И., Мариуца А.Э. Гетерозиготность у носителей мутации BLAD среди голштинского скота Украины. Вісник Полтавської державної аграрної академії № 1-2, 2003,- с.-106-109 (проведення досліджень, аналіз експериментальних результатів, написання статті).
Мариуца А.Э., Глазко В.И. Распространение мутантных аллелей как результат отбора на повышенную гетерозиготность. // Фактори експериментальної еволюції організмів /Збірник наукових праць, Т. 2. Київ. Аграрна наука. 2004. - с.106-111.
Маріуца А.Е., Глазко В.І. Генетична структура групи чорно-рябих голштинів. // Вісник аграрної науки. Вісті з наукових установ. Київ,- № 11,- 2002, - с.24.
Маріуца А. Е., Глазко В. І. Генетична структура носіїв мутації BLAD і можливі причини поширення. // Вісник аграрної науки. Київ,- № 5,- 2003,- с.52.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
