Популяційний аналіз природного відновлення широколистяних порід в умовах північного сходу України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗначення цих лісових масивів як в регіональному, так і в загальноукраїнському масштабах, ще більше зростає у звязку зі створенням на Сумщині Деснянсько-Старогутського національного природного парку, ядром якого виступає великий масив хвойних і мішаних лісів: їх подальше існування буде забезпечуватись виключно шляхом природного відновлення. З позицій економіки, екології та охорони природи північно-східного регіону на сучасному етапі дуже важливим стає вивчення особливостей і закономірностей проходження природного відновлення - механізму, що здатний при мінімальних капіталовкладеннях не тільки зберегти та розширити площі, зайняті лісами, а й забезпечити збереження їх біорізноманіття. Розгляд дрібного підросту як ключової фази дозволяє значно розширити й поглибити знання про стан лісовідновлювального процесу в тому чи іншому регіоні та чинники, що його контролюють, і, в цілому, виводить розуміння проблеми довготривалого існування лісових екосистем на якісно новий рівень. Вивчення попереднього природного (що проходить під пологом лісу) відновлення основних широколистяних порід північно-східного регіону було розпочато в межах науково-дослідної теми кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин Сумського державного аграрного університету “Теоретичне обгрунтування морфогенетичної оцінки життєздатності, продуктивності та стійкості рослин в лісових екосистемах” номер держреєстрації 01870072926 й продовжено по темі “Закономірності біологічного різноманіття на популяційному рівні організації рослинного покриву”, яка включена в координаційну тему Інституту ботаніки ім. Метою роботи було: на основі популяційного аналізу вивчити особливості, закономірності та тенденції попереднього природного насіннєвого відновлення Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L. в умовах північного сходу України на широтному макроградієнті Поліська - Середньоросійська підпровінції Європейської широколистянолісової геоботанічної області - Середньоросійська підпровінція Європейсько-Сибірської лісостепової геоботанічної області.Морозова (1949) і базується на уявленні про ліс як сукупність лісових рослин, тварин, грунтів та атмосфери, що взаємодіють між собою і знаходяться в постійному розвитку, лісовідновлення розглядається, як безперервно протікаючий процес, природно-історична основа якого базується “на трьох китах”: біології, екології та географії лісу. У межах даної концепції була накопичена досить велика інформація про особливості та закономірності протікання лісовідновлювального процесу в різних регіонах та чинники, що контролюють його (Нестеров,1954, Мелехов, 1980). Семидесяті роки нашого сторіччя відзначились появою нової лісової парадигми (gap-парадигми), яка дозволяє більш глибоко зрозуміти природу лісу і під іншим кутом зору подивитися на процес відновлення лісів. Відповідно до нової парадигми природні ліси представляють сукцесійну мозаїку елементів мозаїчно-ярусної структури, а розміри вікон (gaps) у полозі лісу визначають як видовий склад і успішність відновлення деревних порід, так і їх кількісні характеристики (Восточноевропейские широколиственные леса, 1994). На сучасному етапі для більш повного та всебічного розкриття особливостей і закономірностей природного відновлення лісів у тому чи іншому регіоні необхідно використовувати як традиційні підходи, так і gap-парадигму, яка передбачає широке застосування популяційного аналізу.Рослинність північного сходу України належить до двох геоботанічних областей, у межах яких виділяють 4 підпровінції, 5 округів, 10 районів і 4 підрайони (Геоботанічне районування Української РСР, 1977). Найбільшою лісистістю в Сумській області відрізняються Поліська, Середньоросійська лісова та Середньоросійська лісостепова геоботанічні підпровінції (Природа Украинской ССР, 1985, Географія Сумської області, 1995). У їх межах для проведення досліджень було виділено 8 ключових ділянок із географічними координатами: ключова ділянка № 1 - 520 20/ Пн.ш. З метою встановлення складу, структури та особливостей мінливості рослинних угруповань, розташованих у межах ключових ділянок, були використані загальноприйняті геоботанічні методи (Сукачев, Зонн, 1961, Полевая геоботаника, 1964). Для отримання репрезентативного матеріалу в досліджуваних фітоценозах були закладен? i?iai? a?eyiee, ia yeeo i?iaiaeee iiai? aaiaioai??i? iiene c o?aooaaiiyi e?nioaenao?eieo iieaciee?a, cai?ii aa?aa??? ? aaoaeuiei iienii o?aaяного ярусу на ділянках розміром 0,25 м2.Його попереднє природне насіннєве відновлення зареєстроване в усіх трьох геоботанічних підпровінціях, де щільність на ділянках відновлення в основному складає від 5300 шт./га до 30800 шт./га, при траплянні від 23,3 до 76,5%. В умовах Середньоросійської лісової і Середньоросійської лісостепової геоботанічних підпровінцій попереднє природне відновлення Q.

2. Основний зміст роботи