Популяційна мінливість рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у зав’язі люцерни та її зв’язок з насіннєвою продуктивністю - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Популяційна мінливість рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у завязі люцерни та її звязок з насіннєвою продуктивністю Робота виконана на кафедрі ботаніки, генетики та фізіології рослин Вінницького державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України Мамалига Василь Степанович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри ботаніки, генетики та фізіології рослинПитанням вивчення популяційної мінливості рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у завязі та корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності люцерни залежно від рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у завязі й були присвячені дослідження за темою дисертаційної роботи, з метою використання отриманих результатів при селекції сортів люцерни, які б характеризувалися підвищеною насіннєвою продуктивністю. популяція пилок люцерна насіння Метою досліджень було оцінити популяційну мінливість рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у завязі та ідентифікувати її звязки з насіннєвою продуктивністю люцерни. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання: Визначити величину, розмах і популяційний розподіл мінливості рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків; Вивчити кореляційні звязки між рівнем фертильності пилку і кількістю насіннєвих зачатків та насіннєвою продуктивністю; Наукова новизна отриманих результатів полягає в зясуванні природи мінливості рівня фертильності пилку і кількості насіннєвих зачатків у завязі люцерни, а також сутності корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у завязі.Кількість насіннєвих зачатків у завязі визначали як середню арифметичну кількості насіннєвих зачатків у 20 завязях, попередньо фіксованих у розчині Карнуа. В результаті вивчення популяційної мінливості рівня фертильності пилку встановлено, що в популяціях люцерни можна знайти форми з будь-яким рівнем фертильності пилку, оскільки норма реакції генотипів була в межах 0-100% (табл. 3), зясовано, що рослини люцерни з рівнем фертильності пилку понад 70% відзначаються вищою насіннєвою продуктивністю, ніж рослини, рівень фертильності пилку яких нижчий 70%. Статистичним аналізом доведено неспроможність обєднання щорічних коефіцієнтів кореляцій прямолінійних моделей корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від кількості насіннєвих зачатків у завязі обох сортів люцерни в спільний середній коефіцієнт кореляції, що ще раз засвідчує сортову специфічність кореляційної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від кількості насіннєвих зачатків у завязі. Оскільки з біологічної точки зору не є можливим визначення, яка з двох досліджуваних ознак стану генеративних органів люцерни є факторною (чи результативною), то при статистичному дослідженні звязків між рівнем фертильності пилку і кількістю насіннєвих зачатків у завязі будували регресійні моделі, в першому варіанті взявши за факторну ознаку рівень фертильності пилку та за результативну - кількість насіннєвих зачатків у завязі, а в другому варіанті - навпаки.Оцінено популяційну мінливість рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у завязі на прикладі сортів люцерни Вінничанка і Регіна. Популяційна мінливість рівня фертильності пилку в досліджуваних популяціях люцерни має значну варіацію - понад 25%, і носить бімодальний характер розподілу. Кореляційна мінливість рівня фертильності пилку з насіннєвою продуктивністю люцерни часто проявляється слабкої сили, рідше - середньої. Кореляційна мінливість кількості насіннєвих зачатків у завязі з насіннєвою продуктивністю реалізується різнонаправлено залежно від особливостей генофонду сорту - у Вінничанки є позитивною та слабкою по силі, а в Регіни - негативною та частіше середньої сили.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Оцінено популяційну мінливість рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у завязі на прикладі сортів люцерни Вінничанка і Регіна. Ідентифіковано корелятивну мінливість даних ознак з насіннєвою продуктивністю методами кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізів.

Популяційна мінливість рівня фертильності пилку в досліджуваних популяціях люцерни має значну варіацію - понад 25%, і носить бімодальний характер розподілу. Кореляційна мінливість рівня фертильності пилку з насіннєвою продуктивністю люцерни часто проявляється слабкої сили, рідше - середньої. За напрямком - позитивна.

Популяційна мінливість кількості насіннєвих зачатків у завязі люцерни переважно слабко варіює, зрідка - середньо, і має характер нормального розподілу Гауса. Кореляційна мінливість кількості насіннєвих зачатків у завязі з насіннєвою продуктивністю реалізується різнонаправлено залежно від особливостей генофонду сорту - у Вінничанки є позитивною та слабкою по силі, а в Регіни - негативною та частіше середньої сили.

При виключенні впливу мінливості кількості насіннєвих зачатків у завязі на звязки між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку корелятивна мінливість є позитивною та слабкою, рідше середньою, по силі. При елімінації впливу мінливості рівня фертильності пилку на звязки між насіннєвою продуктивністю люцерни та кількістю насіннєвих зачатків у завязі корелятивна мінливість у Вінничанки позитивна за напрямком слабкої сили, а в Регіни - негативна середньої сили.

Множинна корелятивна мінливість насіннєвої продуктивності люцерни залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у завязі часто проявляється середньої сили, рідше - слабкої.

Детермінація насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку складає близько 5-20%, а кількістю насіннєвих зачатків у завязі - 0,3-18%. До того ж загальна сума дії внесків цих двох ознак становить орієнтовно 5-35% при дії інших факторів в межах 65-96%.

Никончук В.М. Цитоембріологічні дослідження особливостей цвітіння люцерни посівної (Medicago sativa L.) // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 87-90.

Никончук В.М. Кількість насіннєвих зачатків у завязі сортів люцерни та її звязок з насіннєвою продуктивністю // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця, 2000. - Вип. 8. - С. 50-53.

Никончук В.М. Вплив тривалості фенологічних фаз та фертильності пилку на продуктивність люцерни // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: збірник наукових праць. - Біла Церква, 2001. - Вип. 15. - С. 96-100.

Мамалига В.С., Никончук В.М. Залежність насіннєвої продуктивності люцерни від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у завязі, описана методами лінійної та криволінійної множинних регресій // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - С. 371-376.

Мамалига В.С., Никончук В.М. Внесок чоловічого та жіночого гаметофітів у формування насіннєвої продуктивності люцерни // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету - Вінниця, 2003. - Вип. 14. - С. 17-21.

Nykonchuk V.M. Dependence of alfalta (Medicago sativa L.) seed productivity on pollen fertility and other sings. - Conference on Genetics and Molecular Biology (20-22 of April, 2000.). - Lviv, 2000. - P. 102.

Никончук В.М. Моделювання звязків насіннєвої продуктивності люцерни із фертильністю пилку. - Матеріали першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (10-11 квітня 2001р.). - Вінниця, 2001. - С. 30-31.

Никончук В.М. Окремі моменти ідентифікації прямолінійних та криволінійних регресійних моделей на прикладі опису корелятивної мінливості. - Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем” (17-20 вересня 2002 р.). - Вінниця, 2002. - С. 139-140.