Різноманітність теоретичних концепцій у сфері теорії регуляції чисельності популяцій. Популяція як загально-біологічна одиниця. Стан і самодіяльність популяцій, проблема їх нерівноцінності. Характеристика ознак популяції, її вікова та статева структура.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниДослідження популяцій розпочалося у XVIII ст. з опису демографічних явищ у людських популяціях. До найважливіших з них належать роздуми англійського економіста Томаса Мальтуса (1766-1834) над розвитком людської популяції, який, на його думку, можуть регулювати лише епідемії, війни, стихійні лиха та непосильна праця.Іогансеном у 1905 році для позначення групи особин одного виду, а інколи навіть однорідної суміші особин різних видів. Таким чином, терміном "популяція" почали позначати не довільно вибрану групу особин, а реально існуючу частину виду, яка відрізняється від сусідніх угруповань певними груповими біологічними ознаками.Сучасні уявлення про біологічну популяцію формувалися впродовж століть. Ліннея (1707-1778) бачимо роздуми про рівновагу в природі, основою якої є народжуваність і смертність організмів. Ідею ролі перенаселення, яке може стати причиною катастрофічної смертності організмів, висунув Буффон (1749р.), а згодом її розвинув Брюкнер (1767р.). Для демографів популяцією є "певна чисельність мешканців якогось краю", для біолога - "заселення території якимось видом", або ж "організми, які спільно заселяють конкретний простір", або ж "група особин, обєднана певними часово-просторовими межами". Усі ці визначення не вичерпують суті питання, оскільки важко визначити межі розповсюдження популяції.Кожна популяція виконує певну функцію в біоценозі, водночас взаємодіючи з популяціями того ж виду, які перебувають за межами даного біоценозу. Беклемішев (1960) звернув увагу, що стан і самодіяльність популяції значною мірою впливають не лише на ті явища, які відбуваються всередині даної популяції, але і в сусідніх популяціях. Незалежна популяція - розпоряджається достатнім потенціалом народжуваності, який дає змогу поповнювати їй втрати чисельності і довго існувати без міграції особин ззовні. Залежною стає популяція тоді, коли народжуваність не покриває втрат чисельності.Популяція завжди перебуває під впливом багатьох факторів і реакція на конкретний фактор залежить від взаємного розташування або спільної їх дії.В кожній популяції є групи різновікових особин, співвідношення яких характеризує здатність популяцій до розмноження. При сприятливих умовах у популяції присутні всі вікові групи, які забезпечують відносно стабільний рівень її чисельності. На віковий склад популяції впливають тривалість життя особин, період досягнення статевої зрілості, тривалість періоду розмноження, плодючість та смертність вікових груп.Сама ж структура являє собою форми адаптації до умов існування, а в її основі - формування більш-менш великих обднань популяцій (зграя, стадо, колонія). Розглянемо наступні з них. u Зграя - це тимчасове обєднання тварин, що проявляють біологічно корисну організованість дій (для захисту від ворогів, добування їжі тощо).Упродовж свого тривалого життя популяція займає певну територію і зберігає якусь середню статистичну кількість особин. Тому, приступаючи до вивчення популяції, насамперед намагаються визначити два показники стану популяцій, а саме: чисельність і щільність особин.Узагальнюючи ознаки популяцій, їх екологію, вікову структуру тощо, можна зробати висновок, що кожна популяція має певний властивий їй темп і ритм обміну речовин в екосистемі.
План
Содержание
2. Екологія популяцій
3. Популяція як загально біологічна одиниця
4. Нерівноцінність популяцій
5. Ознаки популяцій
6. Вікова та статева структури
7. Екологічна структура
8. Щільність та чисельність популяцій
Висновок
Список використаної літератури
1. Дослідження популяцій
Вывод
Узагальнюючи ознаки популяцій, їх екологію, вікову структуру тощо, можна зробати висновок, що кожна популяція має певний властивий їй темп і ритм обміну речовин в екосистемі. В свою чергу, популяція може складатися з дрібніших угроповань, мікропопуляцій, колоній, зграй і т.д., але такі угроповання нестійкі в часі і періодично включаються у загальний популяційний ритм. Однак, існує відома вже проблема експлуатації популяції, що має як практичне, так і теоретичне значення, а саме: створення основ охорони видів, яким загрожує винищення, а також ведення мисливського господарства та рибальництва!
Отже, популяція - це сукупність оргвнізмів, що займають обмежений ареал, мають спільне походження та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду.
Список литературы
1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй P. C. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2000.
2. Джигирей В.С., Бедрій А.І. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - Л.: 1999.
3. Екологія людини: Підруч. для вищ. навч. закл. / О.М. Микитюк, О.З. Злотін, В.М. Бровдій та ін. - X.: Ранок, 1998.
4. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998.
