Попередженння інтраопераційних і ранніх післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на зацибулинну виразку дванадцятипалої кишки (клінічно-експериментальне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант: доктор медичних наук, доцент Петрушенко Вікторія Вікторівна, Вінницький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, доцент Лурін Ігор Анатолійович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри військової хірургії, військово-медичне управління служби безпеки України, начальник; доктор медичних наук, професор Тамм Тамара Іванівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії та проктології. Захист відбудеться «_18__ » _жовтня__ 2011 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького національного медичного університету імені М.І.Успіхи у консервативному лікуванні хворих на ВХ (Сахаров В.В., 2003; Tytgat G.N.J., 2000) призвели до зниження кількості планових операцій з приводу ВХ ДПК в два рази (Саенко В.Ф. и соавт., 2003, 2007), але число виразкових кровотеч, інших ускладнень ВХ зросла більш, ніж у два рази (Фомін П.Д. і співавт., 2004; Guglielmi Зазначене перед усім стосується зацибулинної виразки (ЗЦВ) ДПК, яка виявляється у 10-20 % хворих, характеризується резистентністю до консервативного лікування, ускладненнями, що потребують хірургічного лікування (Шепетько Є.М. і співавт., 2005; Казымов И.Л., 2008). Діагноз ЗЦВ ДПК частіше встановлюють під час операції, що є несподіваним для хірурга. Аналіз проблеми хірургічного лікування хворих на ЗЦВ ДПК дозволяє зробити висновок, що перед операцією виявити таку виразку важко, а хірургічні втручання при ЗЦВ ДПК характеризується інтраопераційними несподіваними ситуаціями, які важко подолати, супроводжуються пошкодженням органів біліопанкреатодуоденальної зони, важкими післяопераційними ускладненнями. Розроблені спосіб надворотарної резекції шлунка на виключення ДПК (Патент України на корисну модель №7036), спосіб закриття кукси ДПК при низько розміщеній кровоточивій дуоденальній виразці (Патент України на корисну модель № 7037), спосіб хірургічного лікування виразкової хвороби (Патент Російської Федерації № 2014005), спосіб хірургічного лікування низько розміщених кровоточивих виразок ДПК (Патент України на корисну модель № 7039, спосіб дуоденектомії у собак (Патент України на корисну модель №7034), спосіб хірургічного лікування пошкодження ВСДК при операціях з приводу кровоточивих постбульбарних дуоденальних виразок (Патент України на корисну модель № 7035), спосіб хірургічного лікування пошкодження ВСДК при операціях з приводу кровоточивих присосочкових дуоденальних виразок (Патент України на корисну модель № 7038).Клінічний розділ роботи включає результати аналізу комплексного обстеження та лікування 1230 хворих на ВХ ДПК від 1993 до 2009 року з поглибленим клінічно-лабораторним, інструментальним та статистичним дослідженням 234 хворих на ЗЦВ ДПК, 174 з яких лікувались в Хмельницькій обласній лікарні (ХОЛ) у період від 1993 до 2006р., 13 пацієнтів, що прооперовані в ХОЛ до 1993р., та 6 осіб, прооперованих у інших лікувальних закладах. Основну (ІІ групу) хворих представив 41 пацієнт (із 115 хворих на ВХ ДПК), яким операції виконано в ХОЛ в період від 2007 до 2009 р. Окрему групу представив 61 пацієнт на ВХ ДПК, яким ендобіопсійно (36), інтраопераційно (21) та аутопсійно (4) вивчено розміщення брунеровських залоз в слизовій оболонці і в підслизовій основі ДПК. Рентгенологічне дослідження шлунка і ДПК було можливе у 62,0 % хворих із пенетрацією та у 49,2% зі стенозом, неможливе при перфорації у 86,7 % і при кровотечі у 78,3 %, дозволило виявити симптом „ніші” у 10,6 % хворих, діагностувати ЗЦ стеноз у 31,1 % обстежених, визначити розмір виразки 2см ) виразки, виявити ЗЦВ, що розміщується в навколо-або сосочковій зоні ДПК, рідко (13,1 %) інформує лікаря про розміщення виразки на тій чи іншій стінці ДПК. (53,3 %) із 15 хворих, а ЗЦ локалізація ПЗЦВ не була виявлена перед операцією ні разу, стала несподіванкою для хірурга, що було серед причин пошкодження органів панкреатодуоденальної зони у 3 (20,0 %) із 15 хворих. (75 %) хворих цієї групи показало, що у пацієнтів, в ендобіоптатах яких брунеровські залози знаходились тільки в підслизовій основі, симптоми ВХ мали стійкий і виразний характер, виразка не піддавалась консервативному лікуванню, рецидивувала у 19 (52,8 %) пацієнтів, а 5 із них були прооперовані.В дисертаційній роботі наведено теоретичне та практичне вирішення актуальної науково-практичної проблеми попередження інтраопераційних і ранніх післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на зацибулинну виразку дванадцятипалої кишки шляхом розробки способів передопераційної та інтраопераційної діагностики, алгоритмів хірургічної тактики і нових видів хірургічних втручань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ