Характеристика підросту в лісостанах свіжих дібров Чернігівської, Сумської та Харківської областей і оцінки ефективності попереднього лісовідновлення. визначення й оцінка напрямів лісовідновних процесів у лісових біогеоценозах досліджуваних областей.
При низкой оригинальности работы "Попереднє поновлення в лісостанах свіжих дібров Лівобережної України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УКРНДІЛГА, 2008. ЛУКЯНЕЦЬ3 * ПОПЕРЕДНЄ ПОНОВЛЕННЯ В ЛІСОСТАНАХ СВІЖИХ ДІБРОВ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ Харківський Національний аграрний університет ім.Травостій із проективним покриттям 95 % формують яглиця звичайна із рясністю 3 бали, осока волосиста - 4 бали, копитняк європейський - 1 бал, зірочник ланцетолистий - 2 бали, купина багатоквіткова-1 бал; медунка темна, чина весняна представлені поодиноко. Травостій із проективним покриттям 90 % формують яглиця звичайна із рясністю 4 бали, копитняк європейський - 2 бали, маренка запашна - 2 бали, зірочник ланцетолистий - 2 бали, купина багатоквіткова - 1 бал; медунка темна, фіалка собача представлені поодиноко. Травяний покрив із проективним покриттям 70 % формують яглиця звичайна із рясністю 4 бали, зірочник ланцетолистий (рясність - 3 бали), осока волосиста (рясність - 2 бали), копитняк європейський (рясність - 2 бали), купина багатоквіткова (2 бали), медунка темна (1 бал), маренка запашна (1 бал), розхідник звичайний (1 бал); чина весняна представлена поодиноко. Травостій з проективним покриттям 80 % формують осока волосиста - 4 бали, зірочник ланцетолистий - 3 бали, копитняк європейський - 2 бали, купина багатоквіткова - 1 бал, медунка темна - 1 бал, поодиноко розхідник звичайний. Травостій з проективним покриттям 90 % формують осока волосиста з рясністю 4 бали, яглиця звичайна (2 бали), копитняк європейський (2 бали), зірочник ланцетолистий (2 бали), медунка темна (1 бал), купина.Аналіз динаміки попереднього природного лісовідновлення в корінних дубових деревостанах свіжих дібров свідчить про сукцесію їх на лісові фітоценози з переважанням у складі інших порід. Густота підросту деревних порід під наметом похідних деревостанів менша порівняно з корінними, але частка надійного підросту значно вища. У похідних стиглих і перестійних осичниках і березняках свіжої діброви переважання у складі підросту кленів гостролистого та польового свідчить про формування другого ярусу з широколистяних тіньовитривалих порід.
Вывод
Аналіз динаміки попереднього природного лісовідновлення в корінних дубових деревостанах свіжих дібров свідчить про сукцесію їх на лісові фітоценози з переважанням у складі інших порід. Густота підросту деревних порід під наметом похідних деревостанів менша порівняно з корінними, але частка надійного підросту значно вища. У похідних стиглих і перестійних осичниках і березняках свіжої діброви переважання у складі підросту кленів гостролистого та польового свідчить про формування другого ярусу з широколистяних тіньовитривалих порід. Поява у попередньому відновленні осики ускладнює (унеможливлює) заміну головної породи на дуб у похідних лісостанах. Особини дуба звичайного виявлені в попередньому поновленні лише як сходи (до 400 шт. /га), поодинокі самосів і підріст. У корінних деревостанах із наявністю у складі 1 - 3 одиниць ясена звичайного густота підросту цієї породи значно вища порівняно з похідними лісостанами. Під наметом похідних деревостанів частка надійного підросту ясена сягає 67 - 100 %, що перевищує цей показник для корінних деревостанів (41 - 79 %). У деревостанах із наявністю у складі I ярусу до 3 одиниць материнських дерев ясена показники зустрічності підросту цієї породи вищі порівняно з деревостанами без участі ясена. Ефективність попереднього природного лісовідновлення в похідних осичниках і березняках свіжої діброви є переважно незадовільною, а в корінних лісостанах - недостатньою та незадовільною.
Список литературы
1. Жежкун А. Н. Лесовозобновление в хвойно-широколиственных насаждениях на влажных и сырых почвах //Лесная наука на рубеже XXI века: Сб. науч.тр. - Вып. 46. - Гомель: Ин-т леса НАН Беларуси, 1997. - С. 152 - 156.
2. Жуков А. Б. Дубравы УССР и способы их восстановления //Дубравы УССР. - Т. 1. - М.-Л.: ГЛБИ, 1949. - 352 с.
3. Изюмский П. П., Молотков П. И., Ромашов Н. В. Лиственные леса УССР. - Х.: Изд-во ХГУ, 1978. - 184 с. 4. Морозов Г. Ф. Избранные труды. -Т. 1, 2. - М.: Лесн. пром-сть, 1970, 1971. - 273 с.; 246 с.
5. Пятницкий С. С. Методика исследования естественного семенного возобновления в лесах Левобережной Лесостепи Украины. - Х.: ХСХИ, 1959. - 40 с.
6. Справочник лесовода. - К.:Урожай, 1990. - 295 с.
Vedmid M. M.1, Zhezhkun А. M.2, Poznyakova S. I.3, Lukjanets V. A.3
PREVIOUS RENEWAL IN FOREST STANDS OF FRESH OAK GROVES IN THE LEFT-BANK UKRAINE 1.Kharkov National Agrarian University named after V. V. Dokuchajev
2. SE “Novgorod-Siverska Research Station” of URIFFM
3. Ukrainian Research Institute of Forestry &Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
Description of regeneration in forest stands of fresh oak groves in Chernigov, Sumy and Kharkov regions as well as estimation of previous forest renewal efficiency are presented.
K ey w o r ds: fresh oak groves, natural regeneration, sprout, undergrowth.
Ведмидь Н. М.1, Жежкун А. Н.2, Познякова С. И.3, Лукьянец В. А.3
ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ВОЗОБНОВЛЕНИЕ ЛЕСОНАСАЖДЕНИЙ СВЕЖИХ ДУБРАВ ЛЕВОБЕРЕЖНОЙ УКРАИНЫ
1. Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева 2. ГП «Новгород-Северская ЛНИС» УКРНИИЛХА
3. Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. М. Высоцкого
Приводится характеристика подроста в лесах свежих дубрав Черниговской, Сумской и Харьковской областей и оценка эффективности предварительного лесовозобновления.
