Історія розвитку науки. Наукознавство та його розвиток. Філософські проблеми наукового пізнання. Основні положення теорії наукового пізнання. Псевдонаука. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів.
Поняття, зміст і функції науки Наука - форма духовної діяльності людей, яка скерована на отримання істинних знань про світ (природу, суспільство, мислення), на відкриття обєктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку. Наука - це процес творчої діяльності по отриманню нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів. На відміну від життєвих, тобто донаукових знань, рівень яких здебільшого обмежується описом відповідних фактів, наукове знання сягає більш високого рівня - рівня пояснення, осмислення фактів у понятійній системі відповідної науки, і залучається до складу теорії. О.Конт писало: Щире позитивне мислення полягає переважно в здатності знати, щоб передбачати, вивчати те, що є, і звідси укладати про те, що повинно відбутися відповідно до загального положення про незмінність природних законів. Е.Мах єдиною функцією науки оголосив опис. Пояснення і передбачення Мах по суті зводив до опису. Забобон, що зберігся дотепер, полягає в переконанні, начебто факти самі по собі, без вільної теоретичної побудови, можуть і повинні привести до наукового пізнання. В.Дильтей розділяв науки про природу і науки про дух (гуманітарні). За визначенням Ф. Енгельса, «теоретичне мислення кожної епохи, а значить і нашої епохи, це - історичний продукт...» (Маркс, Енгельс, т. Після 1950 р. американці одержують приблизно половину Нобелівських премій, присуджуваних за наукові досягнення. Для з’ясування “новонароджуваних“ знань науки, зокрема її теоретичних знань, велике значення має висвітлення процесу самого їх виникнення, тобто проблема їх генезису.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
