Аналіз питання термінології "земельна ділянка". Земельна ділянка як об’єкт земельного і цивільного права, як об’єкт різних за своїм змістом і характером правовідносин (земельних, цивільних, майнових, речово-правових відносин), публічних і приватних прав.
При низкой оригинальности работы "Поняття земельної ділянки як об’єкту права власності: підходи до тлумачення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вісник Харківського національного університету імені В. Н.Тому потрібно вирішити низку питань: дослідити існуючі тлумачення поняття «земельна ділянка» («земля»); визначити правову природу поняття «земельна ділянка» («земля») та співвідношення подібних понять. Слід відзначити, що в теорії права і в законодавстві використовуються декілька термінів: «земля», «землі», «земельна ділянка» і немає єдності щодо визначення цих понять. Стосовно правового визначення поняття земля варто зазначити, що в законодавстві також не існує чіткого розмежування категорій «земля» - «землі». Глава 27 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має назву «Право власності на землю (земельну ділянку)» і застосовує категорії «земля» і «земельна ділянка» як тотожні. Такими ознаками є: 1) земельна ділянка - це частина земної поверхні, до складу якої, за загальним правилом, не входять інші природні ресурси, а також будівлі і споруди, що можуть бути на ній розташовані; 2) земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка відмежована від решти земної поверхні визначеними у встановленому порядку межами; 3) земельна ділянка - це частина земної поверхні з певним місцем розташування; 4) земельна ділянка - це частина земної поверхні з визначеними щодо неї правами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
