Поняття, види, зміст та значення правочину у системі цивільного права України. Місце заповіту у системі правочинів. Сутність та класифікація заповітів. Порядок укладення, зміни та припинення його дії, проблеми застосування цивільного законодавства.
Актуальність роботи полягає в тому, що на сьогодні спадкування за заповітом значно розвинулося та набуває все більшого значення в сучасному суспільстві. Комплексний характер інституту спадкування за заповітом зумовлює ситуацію, коли поза увагою залишаються теоретичні проблеми юридичної природи заповіту як угоди, що є центральним юридичним фактом у юридичномускладі спадкування за заповітом. Докорінні зміни торкнулися процесу укладення та посвідчення, заповіту, а тому потребують детального аналізу, теоретичного й практичного вивчення. Також існує обєктивна необхідність визначення місця заповіту у системі інших правочинів цивільного права України, а також теоретичної розробки концептуальної основи спадкування за заповітом. правочин цивільний право заповіт Детально досліджувати проблему - спадкування за заповітом такі українські та російські вчені в галузі цивільного права, як: Антимонов Б. С., Барщевський М. Ю., Бугаєвський А. А., Васильченко В. В., Граве К. А., Гордон М. В., Дроніков В. К., Інас В. Л., Ландкоф С. Н., Коваленко Т. П., Корчевська Л. І., Нємков А. М., Нікітюк П. С., Рубанов А. А., Серебровський В. І., Толстой Г. К., Рейдінова Е. Б., Флейшиц К. А., Халфіна Р. О., Шевчук Л. В. та інші.Категорія “правочин” належить до чиста фундаментальних понять цивільного права, дослідження якого завжди привертало увагу науковців різних періодів розвитку Так, серед цивілістів дореволюційного періоду значний внесок у розробку цієї проблеми зроблено Гамбаровим Ю. С., Мейєром Д. І., Шершеневичем Г. Ф., Покровським І. О.. Поняттєвий апарат вітчизняної правової науки використовує цей термін (замість терміна “угоди” завдяки його походженню від словосполучення чинити право, тобто виконувати певні дії, які мають юридичну силу[2, c. Вважається, що ядром пацдектистики є вчення про правочини , а розробку цього терміна приписують особистості німецького професора Хайзе Г. А. Термін “правочин” має переваги над терміном “угода”, оскільки є більш містким за змістом, відповідає вимогам, установленим до термінології; має складну лексичну форму; характеризується однозначною відповідністю поняттю; є раціонально стислим; відзначається мовною правильністю, селективністю і традиційністю; не належить до слів загального користування; майже не зустрічається у повсякденному побутовому вживанні [4, c. На переконання провідного вітчизняного вченого Дзери О. В., положення про правочини у новому ЦК України зберегли наступність значної частини усталених традиційних конструкцій про правочин, отримали новий розвиток у напрямку розширення диспозитивних начал і свобод у здійсненні правочинів субєктами цивільного права, в адаптації правового регулювання правочинів щодо ринкових відносин [5, с.За способом розподілу майна існують такі заповіти: Простий заповіт заповіт, який стосується всього майна та прав спадкодавця та розподіляється між чітко визначеними спадкоємцями в рівних частках або все майно заповідається на користь однієї особи. Змішаний заповіт заповіт, коли частину майна заповідач залишає конкретним особам, а іншу частину спадщини ділить між спадкоємцями на пропорційній основі. Заповідач вправі покласти на одного чи декількох спадкоємців виконання якого-небудь зобовязання (як правило, за рахунок спадщини), на користь одного чи декількох осіб (таких осіб прийнято називати відказоодержувачами), які у звязку з посвідченням заповіту і у разі смерті заповідача здобувають право вимагати виконання зазначеного у заповіті обовязку, тобто заповідального відказу. Необхідно звернути увагу на те, що заповідальний відказ може покладатися лише на спадкоємців за заповітом; відповідно, не може бути покладено таке зобовязання на спадкоємців, які спадкують за законом. 1235 ЦК можна зробити висновок, що заповідач вправі позбавити права на спадкування будь-яку особу, кількох або всіх спадкоємців за законом: - шляхом незазначення в заповіті це положення встановлюватиме поз бавлення права на спадкування за заповітом, але спадкоємці будуть вправі спадкувати за правом на обовязкову частку і за законом;202 ЦК України правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Заповіт вважають односторонньою угодою, так як виражений в ній акт волевиявлення повязаний виключно з особистістю заповідача і не припускає у відповідь волевиявлення іншої сторони. Як односторонній правочин заповіт має суворо особистий характер: він здійснюється однією особою і виражає волю тільки цієї особи. Отже, заповіт можна вважати самостійним видом одностороннього особистого правочину, якому властивий певний характер умовності, який для породження ним субєктивних прав (прийняти спадщину або відмовитись від неї) не потребує сприйняття інших осіб. Зазначення чіткої інформації про місце і час складання заповіту потрібне для того, щоб у разі сумніву щодо чинності заповіту та стосовно того, що на час його складання був відсутній вплив на заповідача за допомогою ліків, наркотичних засобів і т.д.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
