Поняття, види і значення наслідків злочину - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Східноєвропейський національний університет імені Лесі УкраїнкиТема даної курсової роботи дуже актуальна, адже єдиною однаковою підставою відповідальності в кримінальному праві може бути лише вчинений особою злочин, бо межею його покарання має бути межа його діяння. Саме тому виключне значення має дослідження поняття «наслідок злочину», яке пронизує весь зміст кримінального права. злочин наслідок кримінальний відповідальність Правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (ч. Ці результати можуть набувати різних проявів, в тому числі, існувати у формі злочинних наслідків, окремі з яких виражаються як відповідний елемент складу злочину. Метою даної курсової роботи виступає правовий аналіз значення наслідків злочину.Саме шляхом дослідження обєктивної сторони робиться висновок про зміст інших елементів складу злочину. Будь-який висновок у кримінальній справі може бути здійснений виключно по матеріальних слідах, які залишає після себе злочин у реальній дійсності. Бєлогриць-Котляревський Л. С., хоча і не визначав обєктивну сторону, як елемент складу злочину, проте називав серед загальних ознак злочину (маючи при цьому на увазі саме склад злочину), «преступное действие и его последствие». Обєктивна сторона складу злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причинний звязок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, стан, знаряддя та засоби вчинення злочину.Кожне злочинне діяння викликає певні негативні наслідки в обєктах, на які воно посягає, тобто в певних суспільних відносинах, які потерпають від злочину. Різниця у характері шкоди, спричинюваної обєктам кримінально-правової охорони, враховується законодавцем (поряд з іншими чинниками) при конструюванні складів злочинів. Залежно від того, обовязковими чи необовязковими ознаками обєктивної сторони є суспільно небезпечні наслідки, тобто залежно від конструкції складу злочину, всі злочини поділяються на злочини з формальним складом і злочини з матеріальним складом. Щодо першого положення, то тут злочинні наслідки є обєктивним виявленням суспільної небезпечності будь-якого злочину, а характер заподіяної злочином шкоди повністю залежить від характеру обєкта посягання, яким є особисті блага людини та інші соціальні цінності. Без виявлення та аналізу суспільно небезпечних наслідків матеріального складу злочину майже неможливо визначити субєктивні ознаки складу такого злочину, оскільки наявність певної форми вини особи у вчиненні злочину завжди повязана з психічним ставленням субєкта злочину не лише до свого діяння, а й до суспільно небезпечного наслідку такого діяння.Свого часу, вирішуючи питання розмежування формальних та матеріальних складів злочинів, науковці підкреслювали: «… Злочин не може не мати суспільно небезпечного наслідку тому, що це суперечить сутності розуміння злочинної дії: якщо є причина - дія, то повинен бути й наслідок - злочинний результат» [21, с. Всі злочини завжди мають наслідки у формі певних змін у навколишньому середовищі (природному чи соціальному). Однак всі вони використовують одні й ті самі терміни, як то: «наслідки», «злочинні наслідки», «суспільно-небезпечні наслідки», «наслідки злочину» тощо. Бажанова, наслідки в залежності від характеру й обсягу шкоди, заподіяної обєктові, можуть бути розділені на наслідки у вигляді реальної шкоди і на наслідки у вигляді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди [14, с. До такої шкоди автори відносять шкоду політичну (злочини проти основ національної безпеки України), організаційну (посадові і військові злочини, злочини проти суспільного порядку і моральності), соціальну шкоду (злочини проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина), а так само іншу шкоду [19, с.Механізм кримінально-правового регулювання є оптимальним «інструментом» для розкриття значення злочинних наслідків будь-яких злочинів і наслідків як елемента складу злочину в кримінальному праві. Одним із таких фактів мають розглядатись суспільно небезпечні й злочинні наслідки, які властиві всім злочинам, та злочинні наслідки, які включені у склад злочину як окремий елемент його обєктивної сторони (тобто «наслідки як елемент складу злочину»). Залежно від особливостей закріплення у цих нормах зазначених зворотів виділяються такі підходи до законодавчого описання наслідків різноманітних проявів людської поведінки: 1) ті звороти, зміст яких у КК відтворює взаємозвязок суспільно небезпечного діяння, яке законом визнається злочином, із заходами кримінально-правового впливу (наприклад, «кримінально-правові наслідки» (ч.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗЛОЧИНУ

1.1 Злочинні наслідки та обєктивна сторона злочину

1.2 Поняття та сутність наслідку злочину як кримінально-правового явища

1.3 Класифікація суспільно небезпечних наслідків

2. НАСЛІДОК ЗЛОЧИНУ В МЕХАНІЗМІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

2.1 Наслідок злочину і основні режими функціонування механізму кримінально-правового регулювання

2.2 Вплив злочинних наслідків на кримінальну відповідальність і кваліфікацію злочинів

3. ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМАТИКА НАСЛІДКУ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ