Поняття унікального в історико-культурних дослідженнях (методологічний аналіз) - Автореферат

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота спрямована на раціональне осмислення унікальності феноменів історико-культурного процесу, означення природи яких частіше за все обмежувалась інтуїтивно ясним сприйманням. Досягається це аналізом різних концепцій історико-культурного процесу, виявленням мовної прагматики поняття “унікальність”, аналізом його співвідношень з поняттями, що використовуються як синоніми унікального, розглядом унікального засобами параметричної загальної теорії систем, а також в контексті феноменології. Тим чином, представлений у дисертаційному дослідженні методологічний аналіз поняття “унікальність” дозволяє використовувати дане поняття не просто як інтуїтивно ясне, а як термін наукової мови, що має чітку понятійну визначеність. На основе осуществленного анализа, в работе представлено не интуитивное, а рациональное понимание уникального, что имеет актуальное значение для современной социально-исторической практики, демонстрирующей обостренный интерес к феноменам уникального в культуре. Перевод проблемы уникальности в плоскость параметрической общей теории систем дал возможность определить понятие “уникальность” не просто как нечто единственное и неповторимое, а как системный параметр, характеризующий либо систему в целом, либо определенные ее дескрипторы (концепт, структуру, субстрат).Невідтворність історичного минулого, людських співтовариств, культур, соціальні кризи, особливо екологічний, приводять до усвідомлення унікального як нагальної проблеми реального життя нашого часу. Наукове завдання обумовлено відсутністю методологічного аналізу поняття „унікальність” й полягає в необхідності обґрунтування теоретичного аналізу цього поняття, розмежування його з другими, близькими за значенням, поняттями. Дослідження методологічних можливостей осмислення поняття унікальності також є актуальним і для сучасного суспільства, оскільки дозволяє виявити характер унікального в історико-культурному процесі, що, у свою чергу, дає можливість визначити адекватну соціальну політику в області культури. Мечникова: “Культура і процес її гуманізації у епоху науково-технічного прогресу” (1991-1994 рр., реєстраційний номер ГР 01910030619), а також повязано з напрямком наукових досліджень кафедри філософії і методології науки Одеського національного політехнічного університету “Культурно-цивілізаційні виміри людського буття” (1994-1999 рр.) та напрямком наукових досліджень кафедри філософії Одеського національного морського університету “Актуальні проблеми загальнолюдської цивілізації” (2003-2005 рр.). обмеження поля понять, в яких може бути експлікована “унікальність” та визначення поняття унікального як терміну методології історико-культурного дослідження;У першому розділі “Унікальність як тема гуманітарного та природничо-наукового знання” розглянуто цілий спектр концепцій філософії історії, виявленні витоки становлення проблеми унікального в історико-культурному пізнанні та рівень розробки проблеми. Значення одиничного і унікального в історії, представники концепцій циклічності не заперечують, однак аналіз самого поняття унікального відсутній, оскільки унікальне сприймається як інтуїтивно зрозуміле, ясне та очевидне у своєму емпіричному існуванні. У розглянутих концепціях історії як становлення індивідуальних явищ заявлений інтерес до індивідуального, унікального обмежується лише підкресленням важливості і значущості останнього в історичному процесі, історія розглядається як тимчасовий ланцюг унікальних подій, а теоретичний аналіз індивідуального і рефлексія над поняттям унікального відсутні. У другому розділі “Методологічний аналіз поняття унікальності” означене поняття розглядається у мовній прагматиці і проводиться його дослідження засобами параметричної загальної теорії систем. Аналіз використання слова унікальний показує: 1) унікальність характеризує речі, єдині взагалі, навіть можливо єдині у Всесвіті; 2) унікальність є властивість будь-якої речі і виявляється через неповторність та одиничність у своєму роді або у своєму класі речей; 3) унікальність як властивість любої речі носить відносний характер (тобто унікальне в одному відношенні, не унікально в іншому); 4) унікальне ототожнюється з видом оцінки і сприймається як цінність, а тому воно найбільш значуще в соціальній сфері.

2. Основний зміст дисертації

1. К становлению проблемы уникального в философии истории // Наукове пізнання: методологія та технологія.- Одеса, 2000.- Вип. 1-2.- С. 19-23.

2. История: эмпирия и теория (к проблеме понимания истории) // Перспективи.- Одеса, 2001.- № 3.- С. 65-69.

3. Интуиция как один из методов постижения уникального // Перспективи.- Одесса, 2003.- № 2-3.- С. 38-43.

4. От анонимного к имени собственному (К проблеме уникального в историко-культурном процессе) // Труды семинара по герменевтике.: Сб. науч. тр./ Одес. гос. консерватория; общество “Одесская гуманитарная традиция”.- Одесса, 1999.- Вып.1.- С. 137-145.

5. Некоторые аспекты анализа понятия уникальности //Труды Одесского политехнического университета.- Одесса, 1996.- № 2.- С. 61-62.

6. Творчество как проявление уникального // Материалы Международной научно-практической конференции „Теория, методология и практика научного и технического творчества”.- Одесса, 1993.- С. 40-41.

7. Уникальность и системный подход //Материалы Всероссийской конференции “Философия и вызов ХХІ века”.- СПБ., 1996.- С. 36-38.

8. Имидж как игровой момент культуры общения //Материалы международного форума “Игровое пространство культуры”.- СПБ., 2002.- С. 212-214.

9. Путешествие по маргинальным эпохам: исторические параллели //Материалы научного форума “Культурное пространство путешествий”.- СПБ., 2003.- С. 108-109.

10. Категория уникального объекта как научная категория //Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”.- Том 1. Філософія.- Дніпропетровськ, 2003.- С. 45-46.

Размещено на .ru