Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА тема: ХУЛІГАНСТВОКриміногенна ситуація, яка склалася в Украіні, перетворилася у найбільше небезпечне соціальне лихо, що створює серйозну загрозу розбудові незалежної держави, а небувале зростання злочинності зумовлене кризовими явищами в політичному i економічному розвитку в усіх сферах суспільноого життя, правоовим нигілізмом, фактичною безконтрольністю за підприемницькою, кредитнофінансовою та банківською діяльністю. Здійснювані заходи виявились недостатніми для ефективного впливу на стан справ, закони, що приймаються, виконуються незадовільно i не забезпечують своечасного задоволення незрілих потреб ринкових відносин. Розбалансованість економіки, спад виробництва та прогресуюче зростання цін призвели до падіння життевого рівня i як наслідок втягнення у незаконне підприемництво значної частини населення. Спал виробництва та повязане з ним зростання безробіття зумовили стрімке зростання крадіжок, грабежів, розбійницьких нападів, вимагательства, убивств; вчинення корисливих злочинів все частіше поєднується з використанням вогнепальної та холодної зброї. Так згідно довідки з інформаційного бюро УМВС України в Тернопільській області за 1993-1998 роки на території Тернопільської області зареестровано 1463 кримінальні справи, порушені за ознаками статті 206 КК України, i лише 595 із них направлено до суду.Стаття 62 Конституції України встановлює: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину i не може бути піддана кримінальному покаранню, доки ії вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком суду". У відповідності до статті 3 Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.В науковому розумінні обєктом злочину є суспільні відносини, на які посягає злочин, яким він спиричинює шкоду, наносить збитки i які захищаються нормами кримінальноого закону. Ця позиція базується по-перше на тому, що поняття громадський порядок, громадська безпека i здоровя населення не тотожні i навіть не однорідні, хоча близькі i взаємообумовлені. По друге, в дійсності ні один із злочинів, передбачених главою десятою не посягає одночасно на громадський порядок, громадську безпеку i здоровя населення. В той час, кожному з цих злочинів притаманна певна самостійність,тобто, якщо громадський порядок втілюється в створенні стану громадського спокою, прийнятих зовнішніх умов життедіяльності людей, що забезпечує нормальний ритм суспільного життя, то громадська безпека проявляеться в створенні безпечних умов при користуванні джерелами підвищеної небезпеки i проведенні робіт підвищеної небезпеки, а народне здоровя - це відособлена група суспільних відносин, що виникають i складаються при реалізації належних населенню сукупних фізичних i психічних благ, що забезпечують нормальне функціонування i розвиток людської спільності. Більшість вчених - юристів вважають все ж таки обєктом хуліганства громадський порядок, тобто взаємовідносини громадян між собою i суспільством, засновані на правилах співжиття.Обєктивна сторона хуліганства виражається в активному діянні, яким грубо порушується громадський порядок i виражається явна неповага до суспільства. Пісумовуючи вказане, слід зауважити, що якої би ступені суспільної небезпеки не досягали хуліганські дії, ала всім ім притаманні спільні ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають чвну неповагу до суспільства. Так, наприклад, П.С.Матишевський під діями, що грубо порушують громадський порядок, розуміють таку поведінку винного, яка яка створює загрозу нормальній діяльності Установ, підприемств, здоровю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканість їх прав та інтересів. Так, наприклад, Н.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що під грубим порушенням громадського порядку потрібно розуміти лише таке порушення правил поведінки в суспільстві, що спричиняе чи може спричинити суттеву шкоду нормальній діяльності організації, а також правам та інтересам громадян. Так, наприклад, фактор часу має у ряді випадків певне значення для цього виду злоочину: ввімкнення у дворі чи квартирі у нічний час на повну потужність радіо, магнітофонів (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцінено як хуліганство, а ті самі дії в день не містять ознак цього злочину.Субєктом злочину за кримінальним правом визнається фізична, осудна особа, що досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність, винна у вчинені суспільно-небезпечного діяння, передбаченого кримінальнм законом як злочин. Обовязковою ознакою, яку повинна мати особа, що притягується до кримінальної відповідальності за хуліганство, як i за будь-який інший злочин, є осудність.

Зміст

Вступ

Глава 1. Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства

1.1 Обєкт хуліганства

1.2 Обєктивна сторона хуліганства

1.3 Субєкт хуліганства

1.4 Субєтивна сторона хуліганства

Глава 2. Види хуліганства

2.1 Злісне хуліганство

2.2 Особливо злісне хуліганство

Глава 3. Застосування покарання за хуліганство

Висновок

Література