Право на відпочинок та види часу відпочинку (перерва, щоденний, щотижневий, святковий, щорічні відпустки та їх оплата). Відпустки у зв"язку з навчанням, творчі та соціальні, відпустки без збереження заробітної плати. Додаткові відпустки за законом.
ПЛАН Вступ Глава 1. Поняття та види часу відпочинку 1.1 Право на відпочинок та види часу відпочинку 1.2 Перерва протягом робочого дня 1.3 Щоденний відпочинок 1.4 Щотижневий відпочинок 1.5 Святкові і неробочі дні 1.6 Право на відпустку. Щорічні відпустки 2.1 Щорічні основні відпустки 2.2 Порядок надання щорічних відпусток 2.3 Порядок оплати відпусток 2.4 Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці 2.5 Щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці 2.6 Інші види щорічних відпусток, передбачені законодавством Глава 3. Інші види відпусток 3.1 Відпустки у звязку з навчанням 3.2 Творчі відпустки 3.3 Соціальні відпустки 3.4 Відпустки без збереження заробітної плати Висновки Література Додатки Вступ Відпочинок поряд з працею є основними соціальними становищами, у яких людина перебуває все своє життя, за винятком дитячого віку. Саме тому у законодавстві України суттєву уваги приділено врегулюванню питання щодо реалізації права людини на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом. Оскільки законодавець протиставляє час відпочинку робочому часові, то тим самим весь час, який знаходиться поза межами робочого часу, вважається часом відпочинку працівника, що перебуває у трудових відносинах. Початок перерви, її тривалість і час закінчення встановлюється безпосередньо на підприємстві у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Робочий рік обчислюється з дня укладення трудового договору. Право громадян України на відпустки забезпечується: 1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням при цьому місця роботи, заробітної плати у випадках, передбачених Законом України «Про відпустки»; 2) забороною замінювати відпустку грошовою компенсацією, крім випадків виплати такої компенсації за всі невикористані дні відпустки при звільненні, а також у випадках виплати грошової компенсації за бажанням працівника. Щодо відпустки сезонним і тимчасовим працівникам, то вона надається їм тривалістю, пропорційною відпрацьованому часу, тобто така відпустка може бути меншою ніж 24 календарні дні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
