Виклад наукових фактів. Методи емпіричного та теоретичного дослідження. Принципи діалектичної логіки як критерії вибору дослідницького підходу. Формулювання понятійних елементів. Перевірка правильності оформлення рукопису. Класифікація наукових робіт.
Міністерство освіти і науки України Національний лісотехнічний університет України кафедра економічної теорії3мост нового в науці не завжди бачить сам дослідник. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок». Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи: - методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент); Опис буває: 1) безпосереднім, коли дослідник безпосередньо сприймає і вказує ознаки обєкта, 2) опосередкованим, коли дослідник відзначає ознаки обєкта, які сприймалися іншими особами (наприклад, характеристики НЛО). Якщо автор планує робити висновки з отриманих фактів тільки на основі власних, "доморощених" методів, це, швидше за все, зробить його дослідження ненауковою роботою.Науково-дослідна робота, здійснювана як в аудиторний , так і позааудиторний час, вимагає постійного копіткої розумової праці вісімнадцяти - девятнадцятирічних студентів-філологів, формування у них таких вольових якостей, як наполегливість, уміння подолати перешкоди, здатність до саморозвитку, внутрішнього прагнення до пізнання нового і більш повного виявлення і розвитку власних можливостей, а також потреби у визначенні власного "мовного обличчя": переходу до абстрактно-логічного мислення, аргументовано доказовим судженням, побудованим на основі різноманітних мовних (лексичних, фонетичних, граматичних) ресурсів.
Вывод
Науково-дослідна робота, здійснювана як в аудиторний , так і позааудиторний час, вимагає постійного копіткої розумової праці вісімнадцяти - девятнадцятирічних студентів-філологів, формування у них таких вольових якостей, як наполегливість, уміння подолати перешкоди, здатність до саморозвитку, внутрішнього прагнення до пізнання нового і більш повного виявлення і розвитку власних можливостей, а також потреби у визначенні власного "мовного обличчя": переходу до абстрактно-логічного мислення, аргументовано доказовим судженням, побудованим на основі різноманітних мовних (лексичних, фонетичних, граматичних) ресурсів.
Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних якостей викладачів, які працюють на факультеті, в університеті. Свого часу К. Д. Ушинський писав: "Лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише характером можна створювати характер".
Список литературы
1. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень: Підручник для студ. екон. спец. вузів / М.Г. Білуха. - К.: Вища школа., 2000. - 271 с.
2. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.
3. Пятнииька-Позднякова І.С. Основи науковик досліджень у вищій школі: Навч. посібник / І.С. Пятницька-Позднякова. - К., 2003. - 116 с
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
