Поняття та сутність держави - Курсовая работа

Актуальність дослідження: Держава - це піч, яка палає на одних дровах - на людських! Так про державу писав відомий радянський письменник Чингиз Айтматов. Адже як будьяка стіна складається з великої кількості цеглин, так і держава твориться з її громадян. І тому благополуччя всієї країни залежить саме від ставлення кожного свідомого громадянина держави до оточуючого світу, від готовності зробити щось заради рідної країни, а не лиш для себе та своїх близьких. Юрист - це фахівець, який знає закони, вміє їх застосовувати, веде юридичні справи (слідчі, прокурорські, судові, адвокатські) і здійснює юридичне обслуговування фірм, підприємств та населення.Держава і право виникають у суспільстві, що становить сукупність людей, які володіють свідомістю і волею. Обєднання людей у суспільство проходить на основі спільного інтересу, взаємної співпраці і гармонійного поєднання загальних та індивідуальних інтересів членів суспільства. Суспільство, окреслює межі можливої поведінки людей, створюючи відповідні органи влади та правила загальнообовязкової поведінки. Тому в основі життя суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, а розподіл продуктів праці здійснювався на засадах рівності. Про появу ознак держави свідчить: виділення із суспільства особливої групи людей, що не виробляють матеріальних чи духовних благ, а займаються лише управлінням справами суспільства і наділені для цього правами і владними повноваженнями; введення податків та різноманітних зборів; розподіл членів суспільства не за ознакою кровної спорідненості, а за адміністративно-територіальною ознакою; зародження права.Будьяка держава, поряд з вирішенням вузькокласових завдань, змушено виконує і загально-соціальні завдання ("загальні справи"), без яких не може функціонувати жодне суспільство. З моменту виникнення держави визначилися дві сторони її сутності: - класова - захист інтересів економічно панівного класу, здійснення організованого примусу; Заходу у звязку з розвитком громадянського суспільства зменшується частка класового (соціально-групового) змісту сутності держави, соціальні суперечності втрачають антагоністичний характер, усе більшого значення набуває її загально-соціальна сторона - завдання забезпечення суспільного блага, прав і свобод особи. Зміст діяльності держави, набув нових якостей: 1) держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не насильством і придушенням, а за допомогою досягнення суспільного компромісу, терпимості, злагоди, створення умов для розвитку громадянського суспільства; 2) держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї й інститути, як пріоритет природних невідчужуваних прав людини, поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність, дотримання прав меншості та ін.; 3) держава визнає рівність усіх форм власності, стабілізує економічне життя суспільства, забезпечує економічну свободу громадян і їх обєднань; застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян, включаючи й тих, хто з обєктивних обставин не може забезпечити своє існування власною працею; 4) на міжнародній арені держава проводить політику, що вимагає взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами, їх зближення (світова інтеграція). Оцінка соціального призначення держави, державної влади довгий час була визначеною: держава - це політична організація пануючого класу, що здійснює державну владу у власних інтересах.Передова суспільна думка прийшла до висновку, що держава, на відміну від додержавної організації влади, характеризується єдиною територією, що проживають на ній населенням, владою, яка поширюється на населення, яке проживає на даній території. Державний суверенітет, що дає право державі самостійно і вільно вирішувати свої справи, відрізняє державу поряд з іншими його ознаками від інших організацій суспільства (наприклад, політичних партій). Функції держави - це основні напрямки діяльності держави, в яких відображаються та конкретизуються її завдання і цілі, виявляється сутність та соціальне призначення держави у суспільстві. 2) за часом їх дії: постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються впродовж тривалого часу і притаманні їй на всіх або більшості етапах її існування, розвитку та функціонування (політична, соціальна, організація оборони країни тощо); зовнішні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються за межами її території у взаємовідносинах з іншими державами та міжнародними організаціями, в яких виявляється її зовнішня політика.Уявлення про державу як своєрідну подобу людського організму були сформульовані спочатку ще давньогрецькими мислителями. Аристотель вважав, що держава в багатьох відношеннях нагадує живий людський організм, і на цій підставі заперечував можливість існування людини як істоти ізольованої. Образно свої погляди він аргументував наступним порівнянням: як руки і ноги відняті від людського тіла, не можуть самостійно функціонувати, так і людина не може існувати без держави.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика держави

1.1 Історія виникнення держави

1.2 Сутність і соціальне призначення держави. Визначення поняття держави

1.3 Характеристика основних ознаки і функцій держави. Типи держави

Розділ 2. Основні підходи до визначення держави

2.1 Органічна теорія

2.2 Теологічна теорія

2.3 Теорія договірного походження держави

2.4 Історико-матеріалістична теорія

2.5 Психологічна теорія

Висновки

Список використаних джерел