Аналіз Конституції України, стосовно питання форми держави України та наукової літератури, пов’язаної з питаннями форми держави в цілому. Структура та функції форм держави з точки зору конституційного права. Форми державного устрою та політичний режим.
Характеризуючи головне в діяльності держав минулого і сучасності сутність форми держави як способу організації і реалізації державної влади виявляється в стійкій загальній спрямованості її діяльності, яка повязана з забезпеченням нею як загально-соціальних, так і вузькогрупових (у тому числі класових) інтересів. Сутність форми держави виражається в її функціях, тієї службової ролі, що вона виконує стосовно суспільства. Зі зміною суспільства змінюється і сутність форм держави. Держава, економічна і політична еліти, які правили, змушені були по-новому підійти до вирішення проблеми стабілізації суспільства і конституційного ладу. Своєрідність конкретної форми держави будь-якого історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами й цілями, що ставить перед собою держава.Держава як орган управління справами суспільства прагне належним чином виконати своє призначення і забезпечити якнайповніше задоволення потреб і інтересів суспільства і кожного його члена. У цих цілях держава: 1) створює систему органів, здатних реалізувати його функції; Тим самим забезпечується не тільки узгоджена дія органів держави між собою, але і втілення заходів, що вживаються ними, в реальному житті, в системі конкретних відносин. Система органів держави і конкретні чини їх звязку між собою і населенням в процесі здійснення функцій держави охоплюється поняттям «форма держави». боротьба органів держави за владу, за право ухвалювати рішення з основоположних питань життя і діяльності держави і суспільства;Одноосібна влада належить монарху (паную, імператору, королю, шаху), тому і форма правління в такій державі називається монархією. форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи - монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним) - форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк Монархія характеризується тим, що монарх одержує верховну владу за спадком від свого батька, дядька, діда і не несе ніякої відповідальності за результати свого правління. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення) Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія та ін.). Монарх вже не має законодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом.Такі держави називають децентралізованими унітарними державами або унітарними державами з елементами федералізму.* [1, c.55] Вони відрізняються від централізованих унітарних держав, у яких на чолі місцевих органів влади перебувають призначені з центру посадові особи, котрі підкоряють собі місцеві органи самоврядування. У децентралізованих унітарних державах місцеві органи влади обираються населенням і мають право самостійно вирішувати більшість питань місцевого життя. На шляху до федерації, здійснюваної з 1988 р. у три етапи, перебуває Бельгія): 1) наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не є одне ціле, а складається із територій - субєктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ; 3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її субєктів, тобто наділення субєктів федерації в межах установленої для них компетенції правом видання законодавчих актів, які діють лише на території субєкта федерації і мають відповідати союзному законодавству; Тому і федерація, і її субєкти можуть мати право видавати закони з аналогічних питань.Визначення політичного режиму дає його поняття набагато ширше ніж поняття режиму в державі, тобто державного режиму. Політичний режим - це характеристика не тільки держави, але й всієї політичної системи: відносини між людьми з приводу державної влади й відносини людей з державною владою, які формують зміст політичного режиму, розгортаються саме у сфері політичної системи. Таким чином, спробуємо розібратись у змісті поняття державного режиму для глибшого розуміння категорії режиму політичного. Державний режим - найважливіша складова частина політичного режиму, що існує в суспільстві. Державні режими можуть бути демократичними й антидемократичними (тоталітарні, авторитарні, расистські), тому основним критерієм класифікації держав по даній ознаці є демократизм форм і методів здійснення державної влади.
План
План
Вступ
Розділ 1. Поняття та характеристика форми держави
Розділ 2. Структура форми держави
2.1 Форми державного правління
2.2 Форми державного устрою
2.3 Політичний режим
Розділ 3. Форма держави України
Висновок
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
