Поняття, сутність та специфічні ознаки права - Курсовая работа

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Теорія держави та права» на тему: «Поняття, сутність та специфічні ознаки права»Право, як і держава, належить до числа не тільки найважливіших, але і найскладніших суспільних явищ. Намагаючись зрозуміти, що таке право і яка його роль в житті суспільства, ще римські юристи звертали увагу на те, що воно не вичерпується одним яким-небудь визначенням. Право вживається щонайменше в двох значеннях. У міру розвитку суспільства і держави у людей, звичайно, змінювалось і уявлення про право. Актуальність зазначеної теми курсової роботи обумовлена тим, що у юридичній літературі немає єдності думок з приводу визначення поняття «права», саме тому ми вирішили дослідити вказане питання та визначити для себе поняття «права», зясувати, які специфічні ознаки йому притаманні.Право як соціальний інститут виникає практично разом з державою, оскільки багато в чому вони покликані забезпечувати ефективність дій один одного. Як неможливе існування держави без права (останнє організовує політичну владу, виступає найчастіше засобом проведення політики конкретної держави), так і права - без держави (яке встановлює, застосовує і гарантує юридичні норми). Право - єдина форма, в якій держава може виражати свої веління в якості загальнообовязкових. Право - складніший регулятор, ніж звичаї, бо окрім заборон в ньому використовуються і такі способи правового впливу, як дозвіл і зобовязування, що створюють широкі можливості для впорядкування суспільних відносин. Ця ознака характеризує первинний зміст права, що забезпечує загально-соціальну і класову функції: організацію виробництва, розподіл і перерозподіл виробленого продукту, нормування індивідуальних витрат праці на суспільні потреби, панування класів або соціальних груп у суспільстві, розподіл і закріплення соціальних ролей у суспільстві, посад у державі, організацію та здійснення державної влади, регламентацію товарно-грошових відносин і відносин власності, а також інші сфери, повязані з організаційно - трудовим та соціальним життям суспільства.Різноманітність теорій, які намагаються пояснити характер змін у соціальному житті при переході від природного до державно-правового стану суспільства, умови і причини виникнення права, обумовлена суттєвими розбіжностями у світогляді авторів теорій, різним розумінням самої сутності і призначення права, впливом відповідної історичної епохи, відсутністю і неможливістю абсолютного знання з даної проблеми. За теологічною теорією право було створено Богом і дароване людині через пророка чи правителя. Теологічна теорія відповідала релігійній ідеології, яка панувала в епоху середньовіччя, виправдовувала дії правителів, оскільки право є божественним за природою і не може бути результатом волі і бажань людей. Тому люди відмовились від можливості самостійно захищати свої права і домовились утворити державу, яка має право видавати закони і супроводжувати їх санкціями. Прихильники історичної школи права правильно стверджували, що право - обєктивне історичне явище, обумовлене етнокультурними факторами, і водночас вони перебільшували значення суспільної свідомості, відхиляли абстрактні методи оцінки права, не давали однозначної відповіді на питання про те, що слід розуміти під «народним духом», який проявляється у звичаях.Він розуміє право так, як дозволяє йому його розум, світогляд відповідно до культурологічних і політичних особливостей суспільства й часу, в яких він живе. Основні підходи до праворозумніння виокремлюються залежно від характеру вирішених важливих питань: що таке право, що є критерієм розмежування права та інших соціальних явищ, яким чином обґрунтовується обовязкова сила права та ін. Тому правовим може бути правило будь-якого довільного змісту, а несправедливість змісту в жодному разі не може служити підставою, щоб не вважати таке правило правовим. Прихильники цього підходу підкреслюють контраст між формальним правом (правом у нормативно-правових актах, прецедентах тощо) і реальним правом (правилами, за якими в дійсності функціонує суспільство, «живим правом»). Тому соціологічний рух зосереджує увагу не на логічному аналізі норм права (як юридичний позитивізм), не на встановлені звязку права і моралі (як школа природного права), а на дослідженні фактичних правовідносин, оцінюванні інтересів та потреб, зясування різноманітних економічних, соціологічних і психологічних чинників, що впливають на застосування норм права до конкретних життєвих випадків і в такий спосіб визначають справжнє обличчя права.Сутність - це внутрішній зміст предмета, який виражається в єдності всіх його багатоманітних властивостей і відносин, це є сенсом, суттю явища, сукупністю елементів цілого. Сутність права - це внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загальносоціальних і вузько класових (групових) інтересів через формальне (державне) закріплення міри свободи, рівності та справедливості..

ПЛАН

Вступ

1. Основна частина

1.1 Особливості виникнення права

1.2 Теорії походження права

1.3 Основні підходи до праворозуміння

2. Визначення поняття «право»

2.1 Основні аспекти визначення сутності права

2.2 Специфічні ознаки права

2.3 Особливості права

Висновок

Література