Головні концепції соціальності. Основні підходи до поняття, його атрибутивні якості та можливі напрями трансформації. Зв"язки між особистостями, людиною і суспільством. Взаємообумовленість індивідуального ("атомарного" та "ядерного") буття людей.
В статті розглядаються концепції соціальності та здійснено спробу визначити це поняття.У багатьох джерелах поняття «соціальність» у використанні межує з поняттями «соціальне», «соціальні відносини», «соціальна взаємодія», «соціальний капітал», «соціальне відтворення», «соціальна інтеграція», «суспільність», «спільність», «спільнотність», «інтерсубєктивність», «полісубєктність», «соціабельність», «соціальне самопочуття» та ін. У літературі використання даного терміну зустрічається не лише стосовно людини чи суспільства, але й до науки, розрізняючи її «внутрішню» і «зовнішню» соціальність або її мікроконтекст і макроконтекст [29], до знання, в тому числі повсякденного, та пізнавальних схем [9]. Говорять про соціальність і стосовно рослин (фітосоціологія) [31] і тварин (за Ф.Тьонісом зародження соціальності починається у суспільних тварин) [8]. Розкривається взаємний вплив соціальності та біопсихо-соціальності людини (К.Хейлз); соціальності та культури (П.Бурдьє, Р.Уіткін, Дж.Александер, Ч.Тейлор), соціальності та сакрального (в т.ч. свят, війни за Р.Каюа та ін.); соціальності та мови й комунікації (В.Вітгенштейн, М.Бахтін, Ж.Дерріда, Н.Луман, П.Вацлавік); соціальності та соціальними знаннями, інформацією, їхнім виробництвом і розподіленою у суспільстві, владою (М.Фуко, Ж.Бодріяр, А.Бард і Я.Зодерквіст). В даному контексті соціальність є одним із типів взаємодії воль, в процесі якої відбувається або взаємовідчуження («суспільність»), або «взаємозлиття» («спільнотність»), або «взаємоствердження» («соціальність») людей.Повсюдне використання терміну «соціальність» у філософії та соціально-гуманітарних науках, плюралізм підходів щодо визначення цього поняття свідчить про «відкритість» і актуальність цієї проблеми.
Вывод
Повсюдне використання терміну «соціальність» у філософії та соціально-гуманітарних науках, плюралізм підходів щодо визначення цього поняття свідчить про «відкритість» і актуальність цієї проблеми. Серед розглянутих нами підходів відмітимо такі: 1) розуміння соціальності, як властивості, якості суспільства, що регулює взаємозвязки між людьми; 2) тлумачення соціальності, як властивості особистостей, що формується у процесі соціалізації; 3) осмислення соціальності, як властивості, якості звязків між людьми. Відмітимо, що діапазон реалізації, розвитку і функціонування соціальності визначається континуумом між крайнім індивідуалізмом і відчуттям спільності, колективізму, приналежності до певної групи.
Зібравши визначені атрибутивні якості соціальності, здійснивши філософський аналіз даного поняття, враховуючи історичну динаміку змін соціальності та сучасні виклики, за основу у нашому подальшому дослідженні ми візьмемо таке визначення соціальності: це є детерміновані суспільством властивості соціальних звязків, що стягує на собі особистість, наповнюючи їх індивідуальним досвідом у певному культурно-історичному контексті.
Список литературы
соціальність концепція буття людина
1. Александер Дж., Смит Ф. Сильная программа в культур социологии // Социологическое обозрение. Т.9. №2, С. 11-30
2. Аронсон О. Неуместное бытие // Мамардашвили М. Вильнюсские лекции посоциальной философии: (Опыт физической метафизики). - СПБ.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2012. 320 с. - С. 291-302
3. Бенуа А. Contra Liberalism / режим доступу: 4. Бистрицький Є. Ідентичність, спільнота і методологія визнання // Визначальні виміри сучасного філософсько-антропологічного знання. Під ред. Є. І. Андроса. «Стилос». - К., 2013. Режим доступу: 5. Бодріяр Ж. Фатальні стратегії / Переклад з франц. Л. Конововича. - Львів: Кальварія, 2011. - 192 с.
6. Волковський В.П. Становлення ідеї суспільності у філософській думці України ХІХ століття. - автореф. канд. філософський наук. - К., 2015. - С.20
7. Гречко П.К., Курмелева Е.М. Социальное: истоки, структурные профили, современные вызовы. - М.: РОСС-ПЭН, 2009. - 439 с.
8. Добреньков В.И., Кравченко А.И. История зарубежной социологии. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 592 с.
9. Знание в связях социальности / Под ред. Т.Х. Керимова.- Екатеринбург: УРГУ, 2003. - 231 с.
10. Каюа Р. Людина та сакральне. Пер. з фр. Усик А.В. - К.: «Ваклер», 2003. - 256 с.
11. Кемеров В.Е./ режим доступу http://mirslovarei.com/content_fil/obshhestvo-socialnoe- socialnost-5504.html#ixzz2NXPIGRF5
12. Кошелев А.В. Эволюция представлений о социальном важное условие уточнение предмета социологии // Социологические исследования, № 8, 2009, С. 134-139
13. Латур Б. Дайте мне лабораторию и я переверну мир // Логос 5-6 (35), 2002. - 1-32
14. Мамардашвили М. Вильнюсские лекции посоциальной философии: (Опыт физической метафизики). - СПБ., Азбука-Аттикус, 2012. - 320 с.
15. Медведева Н.С. Проблема співвідношення тілесності і соціальності в людині і суспільстві / автореф. дис. к.ф.н. 09.00.03. - К.: 2005
16. Мосьондз М.В. Практики соціальної інтеграції сучасної молоді в українському суспільстві: монографія / М.В. Мосьондз; М-во освіти і науки Украни; Нац. гірн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - 140 с.
17. Никитина В.В. Развитие социальности: поиск критериев видового многообразия // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства, 2002. - 621 с., С. 22-26
18. Овчинников В.И. Глоссарий по биосоциологии: Учебнометодическое пособие. - Ростов-на-Дону: ЮФУ, 2008. - 33 с.
19. Осадча Л. В. Соціальна комунікація як обєкт філософського аналізу / автореф. дис. к.ф.н. - К.: 2010
20. Осадча Л.В. Соціальність як результат колективної смислотворчості // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. - К., 2008 №89-90, С. 90-94
21. Палагута В.І. Феномен самоідентифікації соціального субєкту в дискурсивних просторах // автореф. дис. д.ф.н., Дніпропетровськ, 2010
22. Попова И.М. «Социальное» («социальность») как базовая категория социологии // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. пр. - Харків: Видавн. центр ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2001. - С. 24-29
23. Согомонов А.Ю., Уваров П.Ю. Открытие социального (парадокс XVI века) // Одиссей. Человек в истории. 2001.- М.: Наука, 2001. - С. 199-215
24. Социология: Энциклопедия / Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. - Мн.: Книжный Дом, 2003. - 1312 с.
25. Сусоев М.В. Социально-философский смысл и исторические типы идентичности: дис. ...к.ф.н.: Екатеринбург, 2005. - 166 с.
26. Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство / Пер. з нім. Н.Комарова, О.Погорілий - К.: Дух і Літера, 2005. - 262 с.
27. Уоллес У. О дисциплинарной матрице в социологии // Филос. и социол. мысль. - 1994. - №1-2 Цит. за Грицай Е.В., Заблоцкий В.П. Социология как «идеология факта» // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. пр.- Харків: Видавн. центр ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2002. - С. 102-107
28. Фархатдинов Н. Автономия живописи: от поля художественного производства к раме картины // Социологическое обозрение. Т. 9. №2.2010, С. 55-74
29. Философия и методология науки / А.И. Зеленков и др.; под ред. А.И. Зеленкова. 2-е изд., доп., испр. - Минск: ГИУСТ, 2011. - 479
30. Фролов И. Введение в философию // режим доступа: 31. Шмерлина И.А. Социальность и проблема смысла: к выработке междисциплинарного понятия // http://www.isras.ru/index.php?page_id=538&id=184Эпистемология и философия науки. 2009. Т. XXI. № 3. С. 137-151
33. Яворский Д.Р. Понятие природы в философии Николая Кузанского: опыт социально-символической интерпретации // VERBUM: Наследие Николая Кузанского и традиции европейского философствования: Альманах / Под. Ред. О.Э. Душина. - СПБ.: Изд-во С.-Петербургского ун-ва, 2007, С.
34. James T. Costa & Terrence D. Fitzgerald 2005 Social terminology revisited: Where are we ten years later? Ann. Zool. Fennici 42:559-564
35. Kevin R. Foster & Francis L.W. Ratnieks. 2005. A new eusocial vertebrate? TRENDS in Ecology and Evolution 20(7):363-364
36. Witkin R. W. Art and Social Structure. Cambridge: Polity Press, 1995 Цит. за Фархатдинов Н.
Статья посвящена рассмотрению феномена социальности. Описаны подходы к определению этого узлового понятия социальной философии. Критерием выделения групп дефиниций есть системообразующие факторы социальности, которых выявлено три: свойство общества, которое регулирует связи между людьми; свойство личности, которое определяет включенность в социальные связи и свойство самых этих связей. Рассмотрена история трансформации понятия социальность, его атрибутивных качеств. Определены семантические различия с понятиями, близкими по значению.
This article is dedicated to the consideration of such phenomenon as sociality. The approaches for the definition of this central notion in social philosophy are described. The criterion for singling out some groups of definitions is the presence of system forming factors of sociality. There are three of them: the property of society that regulates relationships between people; the property of personality that determines the involvement in social links and the features of those links. The history of transformation of the notion “sociality” and its attributive qualities are investigated. The semantic differences with notions close by their meaning are identified.
