Виявлення особливостей функціонування системи додаткових покарань для неповнолітніх, їх значення у реалізації цілей кримінальної відповідальності. Формулювання конкретних пропозицій, спрямованих на удосконалення системи з метою підвищення її ефективності.
При низкой оригинальности работы "Поняття, система та види додаткових покарань для неповнолітніх за КК України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукУ дисертації здійснено комплексне дослідження додаткових покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх згідно з чинним КК України. Сформульовані нові теоретичні положення, які стосуються поняття додаткових покарань для неповнолітніх, системи цих покарань, їх функціонального призначення у механізмі реалізації кримінальної відповідальності неповнолітніх. При цьому важливо наголосити, що додаткові покарання здатні не тільки посилювати вплив основного, а й, в окремих випадках, допомагати уникнути застосування невиправдано суворих покарань. Таким чином, визнання за додатковими покараннями допоміжної ролі у механізмі реалізації загальних цілей покарання жодним чином не дає змоги вважати їх другорядним засобом у вказаному механізмі. Ключові слова: додаткові покарання; неповнолітні; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; злочин; покарання, не повязані з ізоляцією; система додаткових покарань; штраф.Система даних заходів, їх види та зміст повинні ґрунтуватися на цих особливостях, зокрема це стосується покарання як найбільш традиційного способу реагування на вчинений злочин. При цьому, встановлюючи особливості покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх, основна увага звертається законодавцем на скорочення їх загальної кількості, строків та розмірів по відношенню до покарань, які застосовуються до дорослих злочинців. Вказані проблеми значною мірою можуть бути вирішені за допомогою створення у КК України широкого спектру додаткових покарань для неповнолітніх, які б давали можливість суду призначати покарання, уникаючи застосування до неповнолітніх покарань, повязаних з ізоляцією, і водночас забезпечувати максимальну індивідуалізацію кримінальної відповідальності. Метою дисертаційного дослідження було виявлення особливостей функціонування системи додаткових покарань для неповнолітніх, окремих видів цих покарань, їх значення у реалізації цілей кримінальної відповідальності, а також формулювання конкретних пропозицій, спрямованих на удосконалення цієї системи з метою підвищення її ефективності. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано кримінальне законодавство зарубіжних держав, які належать до різних правових систем (Аргентини, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, Королівства Нідерланди, Грузії, Королівства Данія, Держави Ізраїль, Королівства Іспанія, Китайської Народної Республіки, Королівства Норвегія, Республіки Білорусь, Республіки Болгарія, Республіки Молдова, Республіки Польща, Республіки Сан Марино, Російської Федерації, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Швейцарської Конфедерації, Королівства Швеція, Японії), в частині, що стосується додаткових покарань для неповнолітніх, визначено найбільш ефективні види цих покарань, що дало змогу зробити відповідні пропозиції щодо вдосконалення системи додаткових покарань для неповнолітніх у КК України.Розділ І «Загальнотеоретичні та методологічні засади дослідження додаткових покарань для неповнолітніх» складається з пяти підрозділів, у яких послідовно аналізується історія розвитку вітчизняного кримінального законодавства в частині, що стосується додаткових покарань для неповнолітніх, кримінальне законодавство зарубіжних держав у відповідній частині, місце додаткових покарань у системі заходів кримінальної відповідальності, а також загальні методологічні засади дослідження проблем додаткових покарань для неповнолітніх. «Стан дослідження проблем додаткових покарань для неповнолітніх в науковій літературі» зазначається, що хоча питанням кримінальної відповідальності неповнолітніх вчені приділяли увагу, додаткові покарання значною мірою залишаються малодослідженими, адже переважно аналізуються основні покарання. Встановлено, що історія виникнення додаткових покарань дає змогу зробити висновок, що спершу ці покарання були спрямовані виключно на посилення ефекту основного покарання. Адже він дає змогу не тільки правильно вирішити питання про зміст та обсяг поняття додаткових покарань для неповнолітніх, оскільки покарання - це лише одна із форм кримінальної відповідальності і як підпорядкованому поняттю йому повинні бути притаманні всі ознаки підпорядковуючого поняття, а й правильно підійти до проблеми цілей додаткових покарань та їх функціонального призначення. Розділ 2 «Поняття, система, цілі та види додаткових покарань для неповнолітніх» складається з 5 підрозділів, у яких подається визначення додаткових покарань для неповнолітніх, тлумачення поняття системи цих покарань, функціонального призначення додаткових покарань у механізмі реалізації цілей кримінальної відповідальності, а також аналізуються конкретні види додаткових покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх згідно з чинним КК України.
План
2. Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы