Еволюція поняття "творчість" у середньовічний та античний періоди. Основні напрями розвитку поглядів на творчість: від софістичних концепцій до ранньохристиянської традиції. Роль божественного начала та людського фактора у створенні мистецьких творів.
Поняття «творчість» в античній та середньовічній філософіїНаведено огляд філософських і культурологічних праць, присвячених проблемі тлумачення поняття «творчість» у середньовічний та античний періоди, акцентовано на антропоцентричних аспектах. Приведен обзор философских и культурологических работ, посвященных проблеме толкования понятия «творчество» в средневековый и античный периоды. Мета статті - висвітлити зміст і структурні складові поняття «творчість» і його трансформації у філософських концепціях часів античності та середньовіччя. Це насамперед часи античної філософії, коли існувала не стільки творчість, скільки акт творіння Всесвіту: саме ці питання порушували філософи того часу. У своєму творі «Бенкет» Платон писав: «Усе, що зумовлює перехід з небуття в буття, - творчість, отже, створення будь-яких творів мистецтва і ремесла можна назвати творчістю, а всіх авторів їх - творцями» [2].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
