Мистецтво за Гегелем - перша і найбільш недосконала форма, за якою у ієрархічному порядку йдуть релігія та філософія. Символ як безпосередньо наявне або дане для споглядання зовнішнє існування. Основні ступені гегелівської позасвідомої символіки.
При низкой оригинальности работы "Поняття "символу" та "символічної форми буття мистецтва" в концепції Г.В.Ф. Гегеля", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Культура і Сучасність № 1, 2014Актуальність розгляду полягає у зясуванні ключових особливостей запропонованих Гегелем історичних форм буття мистецтва в контексті їх розширення й переосмислення з позицій сучасних досліджень, що зосереджені на аналізі понять символізм та символ. У рамках символічної форми мистецтва символ "складає начальний етап мистецтва як відповідно до поняття, так і в порядку історичної появи й повинен тому розглядатися лише як передмистецтво. Відтак східний символізм у Гегеля ще не є мистецтвом у справжньому його розумінні (як у класичній формі) й виступає лише у вигляді підготовчої фази у подальшому розвитку й вдосконаленні художньої форми (із чим важко погодитися, виходячи із неможливості абсолютизації західноєвропейських критеріїв оцінки мистецтва по відношенню до інших культур із їх самобутністю та неповторною художньою виразністю). Продовжуючи розгляд можливих варіантів співвідношення між образом та змістом, Гегель переходить до розгляду їх "часткового неспівпадіння" [3, 115], зазначаючи, що "хоча символ не може, подібно до зовнішнього й формального знаку, бути абсолютно неадекватним своєму значенню, однак, для того, щоб залишатися символом, він неповинен бути повністю співімірним із ним" [3, 115]. Дещо подібне висловлює і Гегель, зазначаючи, що "образ, що має смисл, називається символом переважно у тому випадку, коли цей смисл особливо не виявлений і не ясний сам по собі, як це буває у порівнянні" [3, 18].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
