Спілкування як складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми і групами, породжуваний потребами спільної діяльності. Первинні інструменти формування свідомості людини. Джерела формування психологічної культури спілкування.
СпілкуванняАналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо тривалий час, натомість спілкуванню людина не навчається цілеспрямовано ніколи й ніде. Основні його положення щодо спілкування та його ролі в розвитку психіки можна сформулювати так: спілкування, взаємодія в ранньому онтогенезі змінюють структуру психічних процесів. Таким чином, спілкування генетично передає психічні процеси в їхньому кінцевому вигляді, визначає їхню структуру, яка своєю чергою, детермінує їхні вияви як знову "відкритих" до спілкування, взаємодії, діалогу; носіями структурних новоутворень, які породжуються процесами спілкування, є знаки. Матеріальне в спілкуванні визначає ідеальне (психічне): мету, мотиви, плани, програми, а також думки, почуття, засоби, прагнення, психічний стан учасників спілкування. Спілкування як діяльність розвиває емоційну сферу, позаяк партнер у спілкуванні провокує в іншого певні емоції, які, закріплюючись, стають характеристиками особистості.
Список литературы
1. Бодалев A.A. Личность и общение: Избр. тр. - М.: Педагогика, 1983.
2. Бачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. - М.: Ось-89,2000.
