Поняття про підприємство та основи його організації. Персонал підприємства. Оплата праці. Ціноутворення - Курс лекций

Тема 1. ПОНЯТТЯ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ТА ОСНОВИ ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ 1.1 Підприємство як особлива форма організації підприємства Підприємство - заснована на кооперації форма організації виробництва, що виступає як економічно відособлений субєкт господарювання. Підприємство як економічна система є основною ланкою, де відбувається безпосереднє вирішення основної економічної проблеми: що і скільки (товарів і послуг) виробляти?. Воно надає робочі місця, виплачує заробітну плату, шляхом виплати податків бере участь у здійсненні соціальних програм. Основні з них наступні: 1) організаційна єдність; підприємство ? це певним чином організований колектив із своєю внутрішньою структурою і порядком управління; 2) відособлене майно; підприємство має власне майно (що складається з основних і оборотних засобів) та самостійно використовує його у певних цілях; 3) майнова відповідальність; підприємство самостійно несе відповідальність за своїми зобов’язаннями згідно законодавства; 4) системна єдність засобів виробництва; підприємство поєднує економічні ресурси для виробництва економічних благ з метою одержання прибутку; 5) оперативно-господарська й економічна самостійність; підприємство саме здійснює різні угоди й операції, саме отримує прибуток і несе збитки, а за рахунок прибутку забезпечує стабільний фінансовий стан і подальший розвиток виробництва; 6) наявність ідентифікаційних ознак; підприємство мають впізнавати та відрізняти від інших підприємств. Таким чином, під підприємством розуміють самостійний субєкт господарювання, створений у порядку, встановленому законодавством, для виробництва продукції, виконання робіт і послуг з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку за допомогою самостійного здійснення своєї діяльності, розпорядження власною продукцією та отриманим прибутком, що залишається в нього після сплати податків та інших обовязкових платежів. Якщо підприємство має свій рахунок у банку, печатку, здійснює різні операції й укладає угоди, але існує за рахунок іншого підприємства або держави, то мова іде лише про оперативно-господарську самостійність. Одну складають власники підприємства, іншу - колектив найманих працівників. Коротка характеристика відносин: 1 - між власником і трудовим колективом (основні інструменти реалізації відносин - зарплата, премія, ін. матеріальні блага); 2 - між підприємством (п.) і постачальниками ресурсів: матеріальних, енергетичних, фінансових (ціни за ресурси); 3 - між п. і споживачами (ціни за продукцію); 4 - між п. і державою (податки, платежі, субсидії, дотації); 5 - між п. і вищестоящою організацією (розподіл прибутку, субсидії, дотації); 6 - між вищестоящою організацією і державою (те ж, що і четвертий вид відносин); 7 - між п. і підрозділами інфраструктури (місцеві податки і платежі, ціни за надані послуги: транспорту, енергетичних підприємств, звязку; платежі за природні ресурси і землю); 8 - між п. і суміжними економічними субєктами, зокрема ? конкурентами на ринках сировини та продукції (ціни на сировину і продукцію); 9 - між п. та організаціями нижчого підпорядкування (аналогічні відносинам п’ятого виду). Для реалізації своїх функцій підприємство використовує виробничі фактори, які можна умовно обєднати у такі групи: трудові фактори; основні фонди; оборотні засоби; природні фактори; інформаційні фактори. 1.2 Правові основи функціонування Напрямки діяльності взаємозв’язані й у сукупності характеризують ту чи ту стратегію функціонування й розвитку підприємства, механізм його господарювання. Підприємство (фірма) має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрямки його (її) діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України «Про підприємства в Україні», статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства (фірми). Закон «Про підприємства в Україні», який регламентує діяльність різних видів підприємств, ухвалено сесією Верховної Ради України 27 березня 1991 р. Пізніше до нього вносились окремі зміни. Цей Закон визначає види та організаційні форми підприємств, правила їхнього створення й ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності; створює однакові правові умови для діяльності підприємств незалежно від форми власності й системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими суб’єктами господарювання і державою. Будь-яке підприємство може бути створене: 1) відповідно до рішення власника (власників) майна чи вповноваженого ним (ними) органу, організації-засновника; 2) унаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з чинним антимонопольним законодавством; 3) через виокремлювання зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів з рішення їхніх трудових колективів і за згодою власника майна (уповноваженого органу). Кожне створене підприємство підлягає державній