Поняття предмета в контексті єдності дедукції категорій та ідей розуму - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДисертація присвячена дослідженню поняття предмета, яке здійснюється в контексті зясування єдності дедукції категорій та ідей розуму. В ході роботи розкривається значення проблеми трансцендентальної дедукції для зясування поняття предмета, вказується на тісний взаємозвязок як між трансцендентальною дедукцією категорій розсудку та ідей розуму, так і між метафізичною дедукцією категорій та трансцендентальною дедукцією ідей розуму. В ході витлумачення трансцендентальної дедукції як інтенсіональної по-новому розкривається функціональне значення судження і умовиводу як місць конституювання предмета. В диссертации раскрывается проблема Я трансцендентальной апперцепции и категорий как первоначальных способов покладания предмета, которые обуславливают возможность предикативного опыта. Такими первоначальными способами покладания предмета в опыте и одновременно способами связи в опыте выступают конституенти.Проблема предмета осмислюється нами в контексті єдності дедукції чистих понять розсудку та понять розуму. Тож актуальною нам видається розробка поняття предмета саме в контексті зясування суті трансцендентальної дедукції, яке здійснюється саме в контексті зясування єдності дедукції категорій та ідей розуму. Розробка нашої теми в тому контексті, в якому ми її розглядаємо, розпочата Декартом, який фактично вперше визнав, що питанню про предмет має передувати питання про конституювання предмета; Кант по-новому поставив це питання. Кант вперше показав з усією очевидністю, що предмет не може розглядатися як готова даність, що предмет, з яким ми маємо справу у досвіді, не є щось цілком незалежне від нас. здійснити експлікацію структури судження як місця конституювання предмета; зясувати характер відношення між поняттям трансцендентального предмета і логічним субєктом в структурі судження; зясувати характер відношення між поняттям трансцендентального предмета і поняттям речі в собі в ході експлікації структури судження; дати аналіз структури дедукції категорій та узгодити її з експлікацією структури судження; здійснити узгодження метафізичної та трансцендентальної дедукції категорій в контексті експлікації структури судження як місця конституювання предмета;У першому розділі „Конституент як трансцендентально-апріорний спосіб покладання предмета у досвіді” в межах розробки поняття конституент розкривається можливість входження в дослідження заявленої теми. У підрозділі 1.1 „Про поняття конституент” розкривається поняття конституент, робиться спроба переосмислити дане поняття в межах трансцендентальної традиції. Поняття конституент має слугувати нам для позначення таких елементів трансцендентальної структури досвіду як Я трансцендентальної апперцепції, категорій та простору і часу. Темпоральність свідомості як джерело активності дає постійний поштовх тим конститутивним процесам в структурі досвіду, завдяки яким відбувається постійне конституювання предметного у нашому досвіді. не можна говорити про первісну активність Я трансцендентальної апперцепції, оскільки Я як первісний конституент у структурі нашого досвіду є первісним результатом активності субєкта, а не джерелом активності. Принципи розрізнення понять: предмет, обєкт, річ” поняття предмет витлумачується як одне із найбільш еквівокативних понять.Результати проведеного дослідження дають підстави зробити висновок, що трансцендентальна теорія досвіду потребує такого переосмислення власних підвалин і масштабів, яке б дозволило уникати можливих упереджень щодо її адекватного розуміння. Особливе значення має переосмислення саме вихідних положень теорії, які, як нам видається, страждають від неадекватності їх витлумачення, що веде до проблем у розумінні даної теорії в цілому. Тож результати даного дослідження, на нашу думку, мають сприяти, насамперед, кращому розумінню трансцендентальної теорії досвіду в цілому, і саме на основі переосмислення цієї теорії в цілому можна говорити про конкретні дослідження в її межах. Вибране нами поле дослідження дозволило нам виявити саме сутнісне ядро всієї трансцендентальної теорії досвіду. Трансцендентальна дедукція потребує переосмислення трансцендентальної аргументації як такої та вихідних положень трансцендентальної теорії досвіду в цілому.

2. Основний зміст дисертації

Результати проведеного дослідження дають підстави зробити висновок, що трансцендентальна теорія досвіду потребує такого переосмислення власних підвалин і масштабів, яке б дозволило уникати можливих упереджень щодо її адекватного розуміння. Особливе значення має переосмислення саме вихідних положень теорії, які, як нам видається, страждають від неадекватності їх витлумачення, що веде до проблем у розумінні даної теорії в цілому.

Тож результати даного дослідження, на нашу думку, мають сприяти, насамперед, кращому розумінню трансцендентальної теорії досвіду в цілому, і саме на основі переосмислення цієї теорії в цілому можна говорити про конкретні дослідження в її межах. Власне, конкретне дослідження є лише конкретизацією загальної трансцендентальної теорії досвіду.

Вибране нами поле дослідження дозволило нам виявити саме сутнісне ядро всієї трансцендентальної теорії досвіду. Аналіз предмета нашого дослідження якомога краще посприяв усвідомленню такого ядра, яким є проблема трансцендентальної дедукції. Тож в її контексті ми й аналізуємо проблему предмета.

Для нас стало очевидним, що дослідження в трансцендентальній царині є таким процесом, на кожному етапі якого ми мусимо повертатися до попередніх етапів, а попередні етапи з необхідністю передбачають наступні як умови свого адекватного розуміння. Цьому в найбільшій мірі відповідає сама структура трансцендентальної дедукції категорій розсудку та ідей розуму, лише в аналізі якої ми й можемо прийти до самої адекватної постановки питання щодо проблеми предмета і знайти вирішення її в такому аналізі. Таким чином, саме вирішення проблеми предмета, як і вирішення будь-якої конкретної проблеми в царині трансцендентального дослідження передбачає розуміння адекватності масштабу в якому стає можливим подібне вирішення.

Трансцендентальна дедукція потребує переосмислення трансцендентальної аргументації як такої та вихідних положень трансцендентальної теорії досвіду в цілому. В контексті цього ми і вводимо поняття конституент і в ході експлікації останнього здійснюємо переосмислення вихідних положень трансцендентальної теорії досвіду. Власне лише в ході такого переосмислення ми і можемо лише поставити питання про можливість досліджень в царині трансцендентальної філософії в цілому. Саме переосмислення Я трансцендентальної апперцепції та категорій як конституентів дозволяє нам більш чітко розглядати саму структуру досвіду і головне звязок її конститутивних елементів. Поняття конституент дозволяє нам більш чіткіше виразити конститутивну природу Я трансцендентальної апперцепції та категорій. Розуміння Я трансцендентальної апперцепції як первісного способу покладання предмета у досвіді дає можливість розкрити той спосіб, в який суще перетворюється з сущого як такого, безвідносно до субєкта, в суще для субєкта, предметно дане.

Встановлення тісного звязку між дедукцією категорій та ідей, їх взаємозалежності та взаємодоповнення дозволило нам вирішити проблему предмета в два етапи: на рівні дедукції категорій, в ході експлікації структури судження, та на рівні дедукції ідей, в ході експлікації структури умовиводу. Таким чином, ми отримуємо відповідь щодо проблеми предмета як відповідь, що є результатом переосмислення вихідних положень трансцендентальної теорії досвіду як такої. Відповідь щодо проблеми предмета - це відповідь щодо проблеми Я трансцендентальної апперцепції та категорій розсудку, насамперед, як трансцендентальних умов досвіду. А звідси ми лише можемо підтвердити відоме кантівське твердження: умови можливості досвіду є водночас умовами можливості предмета досвіду. При цьому сам предмет має розумітися як спосіб, в який суще відкривається для субєкта.

1. Федорченко Ю.В. Предмет і його первісне ядро // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Вип.59. - К.: ВЦ „Київський університет”, 2003. - С. 38-42.

2. Федорченко Ю.В. Предмет і предикативний досвід // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Вип. 61. - К.: ВЦ „Київський університет”, 2003. - С. 135-138.

3. Федорченко Ю.В. До проблеми Я трансцендентальної апперцепції // Мультиверсум. Філософський альманах. - К., 2004, № 40. - С. 53-61.

4. Федорченко Ю.В. Трансцендентальна дедукція як експлікація структури судження: інтенсіональне витлумачення дедукції // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Вип. 11, зб. наук. праць. - К., 2004. - С. 65-72.

5. Федорченко Ю.В. Про поняття конституент // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Вип.56. - К.: ВЦ „Київський університет”, 2003. - С. 50.

6. Федорченко Ю.В. Проблема Я трансцендентальної апперцепції // Людина. Світ. Культура. Матеріали міжнародної наукової конференції (20-21 квітня 2004року). - К., 2004. - С. 182.

Размещено на .ru