Поняття менталітету як специфічного способу бачення світу представниками певної соціальної спільноти. Дослідження сутності правового менталітету в сучасній теоретичній юриспруденції з методологічних позицій у контексті проблематики правового самопізнання.
При низкой оригинальности работы "Поняття правового менталітету як засіб правового самопізнання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міждисциплінарність як характерна риса вивчення менталітету, широ-кий спектр дослідницьких підходів зумовили множинність і суперечливість тлумачень змісту самого поняття «менталітет». Фурмана менталітет - це результат культурного розвитку нації, етносу, групи чи особистості на терені сучасної цивілізації і водночас глибинне джерело розвитку культури «як системи історично-розвиткових надбіологічних програм життєактивнос-ті»; соціально-психологічна самоорганізація представників певної культурної традиції, що характеризується єдністю їхніх установок, переживань, думок, почуттів і виявляється в тотожності світосприйняття і світобачення; «чуттєво-мисленнєвий інструментарій освоєння довкілля», який є природним способом бачення світу, достеменно непрорефлексованим, логічно необґрунтованим; це «швидше - переживання думки на шляху до усвідомлення буття»4. При цьому в окремі групи ним були виокремлені: 1) описові визначення, в яких переважно перераховуються компоненти менталітету; 2) психологічні визначення, автори яких визначають менталітет через такі поняття, як мислення, емоції, потреби, архетипи, когнітивні еталони, сенс, мотиви, переконання, ідеали, схильності, стереотипи і т. д.; 3) нормативні визначення, автори яких наголошують на регулятивній функції менталітету, формуванні ним соціокультурних норм, що дозволяють індивідові орієнтуватися в навколишньому світі; 4) структурні визначення, автори яких зосереджуються на структурі менталітету, підкреслюють ознаки його системності; 5) генетичні визначення, які відображають походження менталітету, вказують на чинники його зародження та еволюції; 6) історичні визначення, у яких ментальність виступає як «історична память», «осад історії», вираз історичної епохи. Викладене вище змушує звернути увагу на ще одну проблему дослідження менталітету (ментальності): тоді як одні автори використовують терміни «менталітет» і «ментальність» в якості синонімічних, інші - намагаються провести більше-менш чітку їх змістову та структурну демаркацію, визначити, яке з цих двох понять є первинним. Павловська-Кравчук на підставі вивчення праць зарубіжних і вітчизняних дослідників дійшла висновку, що менталітет - це інтегральна характеристика соціальної спільноти, «сформована система елементів духовного життя і світосприймання, яка зумовлює відповідні стереотипи поведінки, діяльності, способи життя різноманітних соціальних груп і індивідів», тоді як ментальність - це «частковий аспектний прояв менталітету не тільки в умонастрої субєкта, а й у його діяльності», «категорія, яка визначає сучасний контекст онтології людини в культурі, її світосприйняття та світобачення крізь призму власного етносу (нації, народності) чи соціальної страти»12.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
