Феноменологічний аналіз поняття правовідносин, їх види, місце у системі суспільних зв"язків. Визначення та опис їх специфічних якостей. Суб"єкти правовідносин, їх властивості (правоздатність і дієздатність) та зміст. Класифікація юридичних фактів.
Правовідносини висловлює, таким чином, особливий вид звязку права з регульованими їм суспільними відносинами, в якій діалектично поєднується абстрактність норми з конкретністю даного життєвого відносини. Саме тому проблема правовідносини привертає до себе широку увагу як теорії держави і права, так і теорії ряду галузей. Дослідження даної проблеми має суттєве значення і для визначення системи понять правової науки з усією строгістю і повнотою відображення суті явищ, взаємної узгодженістю, взаємозвязністю. Вивченням питання про норми і визначенні поняття права, і зокрема правових відносини займалися багато авторів, такі як Васильєв Р.Ф., Гриценко Є.В., Дьомін А.В., Евтихиев А.Ф., Єлістратов А.І., Князєв С.Д., Козлов Ю.М., Коркунов Н.М., Курашвілі Б.П.,. М., Міцкевич Л.А., Петров Г.І. та ін Однак актуальність вивчення даного питання залишається по теперішній час. Таким чином, виходячи з вище сказаного, була поставлена наступна мета : зясування місця правових відносин у системі суспільних звязків, визначення та опис їх специфічних якостей. юридичний правовідносини дієздатністьНаприклад, відносини між священиком і парафіянами під час церковної служби засновані на нормах релігійних традицій і обрядів; внутрішньо-сімейні стосунки будуються, як правило, на особисто - довірчих і моральних нормах. Під правовідносинами в широкому сенсі розуміється обєктивно виникає до закону особлива форма соціальної взаємодії, учасники якого володіють взаємними, кореспондуючими правами і обовязками, і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, що не забороненому державою. Під правовідносинами у вузькому сенсі слова розуміється різновид соціального відношення, врегульованого юридичною нормою, і виникає в результаті впливу норми права на фактичні суспільні відносини, учасники якого наділені нормою права і володіють взаємними, кореспондуючими правами і обовязками, реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, гарантованому і охороняється державою в особі її органів. Іншими словами, під правовідносинами цього виду розуміється юридична норма в дії, як специфічний результат впливу права на фактичне громадське ставлення. Під загальними (матеріальними ) факторами маються на увазі: соціально-економічні умови життя суспільства ; конкретні матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають правовідносини (обєкт правовідносини); наявність учасників (субєктів ) правовідносин ; здійснення учасниками правовідносин своїх субєктивних прав і виконання ними юридичних обовязків.Кечекьян дійшов висновку, що поняття «субєкти права» і «субєкти правовідносин » тотожні, і тому, досліджуючи проблему учасників правовідносини, розглядав загальну категорію субєктів права. Однак в останні роки почав вживатися і термін «учасники правовідносини ». Оскільки правовідносини - не єдина форма реалізації права, норми, що визначають становище субєкта права, реалізуються в першу чергу, створюючи правовий статус. Але якщо навіть домовитися про те, що поняття субєкта правовідносин не тотожне субєкту права, а позначає участь у правовідносинах і нічого більше, то і в цьому випадку навряд чи доцільно застосовувати подібні найменування для різних понять. Відмежовуючи поняття учасника правовідносини як більш вузьке і конкретне, підпорядковане по відношенню до поняття субєкта права, потрібно вказати ту основну характеристику, яка зумовлює можливість виступу субєкта права як учасника правовідносини.Види субєктивних прав : 1.Право вимагати від іншого учасника виконати свої обовязки. Право звернутися до держави за захистом порушених субєктивних прав, тобто можливість вдатися до державного примусу, щоб забезпечити реалізацію субєктивного права. Обовязок визначається як належне поведінка тому, що від виконання її не можна відмовитися, тоді як субєктивним правом можна і не скористатися. Юридичні обовязки одних учасників правовідносини забезпечують використання субєктивних прав іншими учасниками. Призначення поняття "обєкт правовідносини "полягає в тому, щоб розкрити сенс існування правовідносини, показати, для чого субєкти вступають у правове відношення і діють в ньому, реалізуючи свої права та обовязки.Загальне поняття юридичного факту, як і поняття правовідносини, римськими юристами сформульовано не було. Своїм існуванням термін "юридичний факт "зобовязаний видному німецькому правознавцеві Фрідріху Карлу фон Савіньї (одному із засновників історичної школи права), який у своїй праці "Система сучасного римського права" (1840 р.) писав : "Я називаю події, що викликають виникнення або закінчення правовідносин, юридичними фактами ". Автори, як правило, обмежуються визначенням юридичного факту, яке формулюється практично одноманітно і звучить наступним чином: "Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права повязують виникнення, зміну або припинення правових відносин".
План
2.1 Зміст правовідносин (субєктивні правово-юридичні обовязки)
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
