Поняття права інтелектуальної власності. Відмінність об’єкта права інтелектуальної власності від об"єкта права власності - Реферат

На тему: "Поняття права інтелектуальної власності.Інтелектуальна власність (скорочено "ІВ", англ. intellectual property) - у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших сферах. Законодавство, яке визначає права на ІВ, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.Було підписано також багато інших міжнародних договорів, угод, конвенцій, спрямованих на забезпечення надійної правової охорони результатів творчої діяльності в різних країнах світу - учасницях названих та інших договорів. Проте, сам результат як обєкт інтелектуальної власності може бути предметом будь яких цивільно правових правочинів. Але ж і власність на нерухомість істотно відрізняється від власності на рухоме майно. Як уже відзначалося, чинне законодавство України про інтелектуальну власність, хоча й вживає поняття "інтелектуальна власність", проте не містить його визначення. Інтелектуальна власність - це власність на будь які результати творчої діяльності людей, що відповідають встановленим чинним законодавством вимогам.Іноді інтелектуальна власність у явному вигляді може не приносити прибутку, але, створюючи додаткові труднощі для конкурентів, полегшує тим самим просування власних товарів і послуг на ринок. Однак, незважаючи на поважний вік, вони реалізували важливий елемент законодавства про товарні знаки, що діє донині, а саме: фіксували звязок між товаром і виробником. Унаслідок цього в Англії в 1709 році парламентом було прийнято відомий Статут королеви Анни - перший закон про авторське право (копірайт): "Про заохочення утворення шляхом закріплення за авторами чи набувачами копій друкованих книг прав на останній на час, що встановлюється відтепер". Закон забезпечував автору виключне право друкувати і публікувати книгу протягом 14 років від дати першої публікації, а також передавати це право торговцю. Законом передбачалося подвоєння цього терміну ще на 14 років, якщо автор був живий.Правовий режим власності, який традиційно повязаний із тілесними обєктами і включає правомочність володіння, користування та розпорядження цими обєктами, не можна беззастережно застосовувати до нематеріальних результатів розумової діяльності. Тому до продуктів інтелектуальної творчості застосовують режим виключних прав, який полягає в тому, що тільки творці цих продуктів, за винятком випадків, прямо зазначених законом, мають право користуватися та розпоряджатися ними. Володілець має безстрокове й абсолютне право на матеріальний обєкт, у той час як виключне право на обєкт інтелектуальної діяльності є строковим і в передбачених законом випадках може зазнавати обмеження. Право власності - це володіння, користування та розпорядження майном, система правовідносин, які закріплюють і охороняють належність майнових благ і зміст права власника на належне йому майно, способи та межі здійснення цього права.Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях. Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Результати ж технічної творчості застосовуються переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг. За сформованою історичною традицією результати технічної творчості називають обєктами права промислової власності, або "промисловою власністю". Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат.

План

Вступ

1. Поняття інтелектуальної власності, її значення

2. Еволюція інтелектуальної власності

3. Обєкти та субєкти інтелектуальної власності

Обєкти промислової власності

Нетрадиційні обєкти інтелектуальної власності

Обєкти авторського права і суміжних прав

Субєкти права інтелектуальної власності

4. Відмінність обєкта права інтелектуальної власності від обєкта права власності

Висновок

Список використаної літератури

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його творчої діяльності - інтелектуальна власність.

Для людини характерні два види творчості - художня і технічна. Результатом художньої творчості є літературні і художні твори. Результатом технічної творчості - винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо. Результати художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Результати ж технічної творчості застосовуються переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг.

За сформованою історичною традицією результати технічної творчості називають обєктами права промислової власності, або "промисловою власністю". Поняття "промислова власність" іноді помилково ототожнюється з матеріальними обєктами промисловості - будинками, спорудами, устаткуванням. Однак це не так. Промислова власність - це вид інтелектуальної власності.

Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. На відміну від матеріальних обєктів, тобто таких, що можна відчути на дотик, наприклад, книги, автомобіль, право не можна відчути на дотик. Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним обєктом.

З цього випливає низка важливих наслідків. Наприклад, на відміну від матеріальних обєктів, інтелектуальною власністю, у багатьох випадках, заволодіти набагато легше. Так, якщо у процесі бесіди ви розкриєте комерційну таємницю, то ця інформація перекочує до мозку вашого співрозмовника і повернути її назад, на відміну від матеріального обєкта, неможливо. Відтепер обидві сторони володіють одним і тим обєктом. Відмінності спостерігаються також під час обміну. Так, якщо ви обмінялися з партнером компютерами, то після такого обміну кожна зі сторін буде мати по одному компютеру. Але якщо ви обмінялися ідеями як результатами творчої діяльності, то кожна зі сторін буде мати по дві ідеї.

1. Інтелектуальна власність в Україні: Проблеми теорії і практики / Ред.: Ю.С. Шемшученко. - К., 2002.

2. Інтелектуальна власність в Україні: Нормативна база/ Укл.О.М. Роїна. - К.: КНТ, 2003.

3. Інтелектуальна власність: Словник-довідник: У 2 т. / Ред. О.Д. Святоцький; Державне патентне відомство України. - К.: Ін Юре. - 2000

4. Дахно І. Право інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002.

5. Захист прав на обєкти промислової власності/ Держ. патентне відомство України; За ред.В.Л. Петрова. - К.: Б. в., 1999.

6. Интеллектуальная собственность: Словарь-справочник/ Под общ. ред.А.Д. Корчагина и др. - М.: ИНФРА-М, 1995.

7. Мікульонок І. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка" НТУУ "КПІ": Ліра-К, 2005.

8. Охорона промислової власності в Україні / Акад. правових наук України. Ін-т інтелектуальної власності і права; За ред. О.Д. Святоцького, В.Л. Петрова; Передм. В.Я. Тацій. - К.: Вид. Дім "Ін Юре", 1999.

9. Підопригора О. Законодавство України про інтелектуальну власність. - Харків: Консум, 1997. - 190

10. Підопригора О. Право інтелектуальної власності України: Навчальний посібник для студ. юридичних вузів і фак. унтів. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

Размещено на .ru