Поняття, ознаки і мета покарання - Курсовая работа

Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додатковіЧинне кримінальне законодавство не містить визначення поняття покарання. Здійснення цього завдання в першу чергу виражається у визначенні того, які суспільне небезпечні діяння є злочинними і якому покаранню підлягають особи, що їх вчинили [2, ст.1]. Покарання як міра державного примушування виступає засобом впливу на поведінку людини, примушує особу до законопослушної поведінки. Покарання заподіює великі втрати волі, майна, навіть життя. 3 КК, де чітко записано, що покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину.50 КК) за мету покарання визнає: 1) кару за вчинений злочин; 2) виправлення засуджених; 3) запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Такі різновиди мети покарання, як кара, з одного боку, і виправлення засуджених - з іншого, виявляються по-різному, залежно від тяжкості вчиненого злочину та особистих властивостей того, хто вчинив злочин. Щодо вчинення злочину, то тут діє таке правило: чим тяжчий злочин, тим повніше має зазнати кару злочинець. Якщо ж злочин вчинено людиною, схильною до злочинної діяльності (злочини вона вчиняла не раз), то тут мета кари має діяти разом з метою виправлення. Якщо ж злочин вчинила людина з певними властивостями злочинця, зокрема, злочини вчиняла за злочинною "професією", тут мета кари злочинця має бути виявлена у граничних строках позбавлення волі.Системі покарань невідомі смертна кара, а також болісні і такі покарання, що ганьблять і калічать засудженого, наприклад, тілесні покарання, позбавлення всіх громадянських прав та ін. Жодне покарання не може визначатися довільно, його вид, розміри, порядок і підстави застосування можуть бути зазначені тільки в законі; Тому за злочин, вчинений на території України, неможливо, наприклад, застосувати таке покарання, як тюремне увязнення, заслання чи звільнення від посади, тому що КК таких покарань не передбачає; 51 КК, містить в собі такі види покарань: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. За порядком призначення покарань ст.52 КК підрозділяє всі покарання на три групи: а) основні покарання; б) додаткові покарання; в) покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.Це покарання не застосовується до осіб, визнаних інвалідами першої або другої групи, вагітних жінок, осіб, які досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців строкової служби [2, ст.56]. Виправні роботи застосовуються до особи за місцем роботи на строк, визначений за вироком суду, з відрахуванням у доход держави відповідного відсотка її заробітку [2, ст.57]. Виправні роботи призначаються на строк від шести місяців до двох років і обовязково супроводжуються відрахуванням із суми заробітку засудженого у доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків заробітку засудженого. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування. 2 ст.407), замість виправних робіт, а також тоді, коли суд, враховуючи обставини справи та особу винного, вважатиме за можливе замість обмеження волі або позбавлення волі на строк не більш двох років призначити службові обмеження на той же строк.Вчинення таких злочинів ганьбить саме звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, тому закон надає суду право позбавити засудженого цього статусу [2, ст.54]. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття, ознаки і мета покарання

1.1 Поняття покарання

1.2 Мета покарання

Розділ ІІ. Поняття системи покарань та класифікація покарань

2.1 Система покарань та види покарань

Вступ

Кримінальне право ставить перед собою завдання - правове забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинних посягань забезпечення миру і безпеки людства, а також попередження злочинів (ч.1. ст.1 КК України). Вчинення злочинів припускає не тільки кримінальну відповідальність винуватих осіб, а й їх моральне засудження суспільством. В цих випадках застосовується покарання, як логічний, найбільш характерний наслідок вчинення злочину.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Метою покарання є кара, виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань, установлена ст. 51 КК, і є тією юридичною базою, на якій ґрунтується діяльність судів із застосування покарань. Законодавець, визначаючи систему покарань, створює цим базу і для побудови санкцій у відповідних статтях Особливої частини КК, де передбачено види і межі покарань за окремі злочини. Система та види покарань покликані визначати однаковість у правозастосовній діяльності та згідно з цим бути важливим засобом забезпечення законності. Під системою покарань прийнято розуміти встановлений кримінальним законом та обовязковий для суду вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості.

Застосування покарання, його вплив на ситуацію із злочинністю в країні не треба переоцінювати та чекати від нього вирішення всіх проблем, які виникають у ході боротьби із злочинністю. Але не треба й недооцінювати покарання як метод впливу на злочинність. Саме шляхом застосування справедливого, невідворотнього і своєчасного покарання держава стримує злочинність, веде "наступ" на неї маючи на меті її приборкання й максимальне обмеження її проявів. До того ж наявність каранності як ознака кожного злочину, а також реальне застосування покарання сприяє профілактиці злочинності на всіх її рівнях і у всіх її проявах.

Отже, покарання як система (занадто жорстока, занадто мяка або побудована найбільш раціональним чином) не взмозі вирішити проблему злочинності, але держава не може відмовитися від його застосування.

Покарання - є один із головних інститутів кримінального права і законодавства. Злочин і покарання утворюють засади кримінального права і законодавства. Таким чином вищевикладене зумовлює актуальність теми дослідження в курсовій роботі.

Обєктом дослідження курсової роботи є кримінальне законодавство України.

Предмет дослідження - види покарань.

Метою курсової роботи є дослідження видів покарань.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань: - дослідити поняття, ознаку і мету покарання;

- дослідити систему покарань та виявити її головні ознаки;

- охарактеризувати окремі види покарань.

Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу і систематизації, соціокультурний аналіз.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів, конференцій, спецкурсів.

Дана робота дозволить більш краще вивчити сутність різних видів покарань за чинним кримінальним законодавством України.