Відомості про життя і діяльність видатного мислителя і філософа Карла Ясперса. Його погляди на буття людства та історико-культурні механізми. Основні теорії і філософські концепції – щодо смислу історії доісторичного, осьового і після осьового часу.
В Індії виникли Упанишады, жив Будда; у філософії - в Індії, як і в Китаї,-були розглянуті всі можливості філософського збагнення дійсності, аж до скептицизму, до матеріалізму, софістики й нігілізму; в Ірані Заратустра вчив про світ, де йде боротьба добра зі злом; у Палестині виступали пророки - Ілія, Исайя, Ієремія й Второисайя; у Греції - це час Гомера, філософів Парменіда, Геракліта, Платона, трагіків, Фукидида й Архімеда. Осьовий час означає, що десь орієнтовно з 800 р. до 200 р. до н.е. в людській культурі було зроблено все основоположне, чим людство живе й досі. Після осьового часу людство прагне знайти внутрішню історичну єдність, ліквідувати барєри спілкування, і ця єдність виступає домінантним мотивом діяльності людини в історії. Ідеї «осьового часу» залишилися віссю подальшого історичного поступу людства, визначивши духовну базу основних мегацивілізацій: автономність «осьових» вчень окреслила мегакультурні коаліції регіональних культур, звязаних релігійно-філософською традицією; конгруентність, взаємонакладальність їх глибинних гуманістичних принципів відкриває шлях до їх всесвітнього поєднання. Формуючи власну лінійну схему історії, К.Ясперс заперечував, що її віссю є боговтілення, наголошуючи на загальному значенні вісі історичного поступу для всього людства, тоді як поява Христа важлива лише для християн.В основі філософії історії Ясперса лежить ідея єдності, цілісності історичного буття людства, що має "єдине першоджерело і одну мету".
Вывод
В основі філософії історії Ясперса лежить ідея єдності, цілісності історичного буття людства, що має "єдине першоджерело і одну мету". Як пізнати й усвідомити це першоджерело (Ursprung) і цю мету (Ziel)? Історичні дисципліни й повязані з ними історико-філософські концепції виходять із того, що рішення такого пізнавального завдання можливо лише на шляху обєктивного пізнання, підлеглого критеріям науковості. Ясперс категорично відкидає подібний підхід у самих його підставах, затверджуючи, що суть, мета, першоджерело історії взагалі непідвласні обєктивістському пізнанню.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
