Дослідження категорії "обмеження права власності" у праві зарубіжних країн і вплив цих положень на формування у національне право України. Історичні аспекти формування концепції речових прав. Встановлення особливостей та ознак окремих видів обмежень.
ПОНЯТТЯ ОБМЕЖЕНЬ ПРАВА ВЛАСНОСТІ У ПРАВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, але зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства та інтересів інших учасників відносин. А тому, для даного етапу законодавчого закріплення обмежень права власності, було характерно наявність вузького кола прав на чужу річ (обмежених речових прав), бо будь-які обмеження власності, згідно з римсько-правової концепції, повинні були бути доведені [3]. Так, феодальна середньовічна Європа була періодом розквіту прав на чужу річ (обмежених речових прав), тут склалася ціла система обмежень (обмежених) прав на майно, хоча категорія речового права (права власності та інших прав на чужу річ) не отримала свого законодавчого та наукового закріплення [5, с. Феодальне право, подібно давньому римському праву, не містило чіткого розмежування між правом власності і іншими правами на речі (сам термін «власність» зявився в Німеччині лише в XIII-XIV ст.) [6], що відкривало широку можливість співіснування кількох близьких за змістом майнових прав «власності» на одну і ту ж річ.Таким чином, у правових системах зарубіжних країн діють різні концепції обмежених речових прав, щодо яких встановлений законодавчо визначений правовий режим.
Вывод
Таким чином, у правових системах зарубіжних країн діють різні концепції обмежених речових прав, щодо яких встановлений законодавчо визначений правовий режим. При цьому, види і зміст обмежень розрізняються в праві окремих країн.
Список литературы
1. Барон Ю. Система римского гражданского права. СПБ., 2005; Дождев Д. В. Римское частное право: [учебник для юридических вузов и факультетов] / под ред. В. С. Нерсесянца. М., 2000.
2. Римское частное право: [учебник] / под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского. М., 1998.
3. Римское частное право. М.: Бек, 1994. С. 178.
4. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. В.М. Коссака. К.: Істина, 2004. 976 с.
5. Гражданское уложение Германии. Вводный закон к Гражданскому уложению. М., 2004. С. 247-334.
6. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права / К. Цвайгерт, Х. Кетц. М., 1998. С. 259-263.
7. Французский гражданский кодекс / пер. с франц. АА. Жуковой и ГА. Пашковской. СПБ., 2004. С. 421-487.
8. Залесский В.В. Преобразование института права собственности в гражданском праве Болгарии и Польши / В. В. Залесский // Аналитический обзор зарубежного законодательства. 1998. №4. С. 69.
9. Французский гражданский кодекс / пер. с франц. АА. Жуковой и Г.А. Пашковской. СПБ., 2004. С. 421-487.
10. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность // Избранные труды по гражданскому праву: в 2т. Т. М.: Юрид. лит., 2004. С. 117-119.
11. Гражданское право: в 4 т - Т 2: Вещное право. Наследственное право. Исключительные права. Личные неимущественные права: [ученик]. 3-е издание, переработанное и дополненное / под ред. Е.А. Суханова. М.: Волтерс Клувер, 2008. 835 с.
12. Шимон С.І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн: навч. посібник. К.: КНЕУ, 2004. 220 с.
13. Сухарева Е.Р О системе прав на чужие вещи // Вестник Воронежского института МВД России 2009.
14. Латыев А.Н., Губарев А.В. Недвижимость з рубежом. Правове вопросы: учеб. пособие. М., 2011. С. 37.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
