Проблема мотивації як одна з ключових у соціально-психологічній характеристиці будь-якої людської діяльності. Визначення мотиву і мотивації поведінки і діяльності у психологічній, соціологічній та правовій літературі. Кримінально-правова роль мотивації.
При низкой оригинальности работы "Поняття мотивації поведінки, її місце в суб’єктивній стороні складу злочину та у механізмі індивідуальної злочинної поведінки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поняття мотивації поведінки, її місце в суб’єктивній стороні складу злочину та у механізмі індивідуальної злочинної поведінки Проблема мотивації є однією з ключових у соціально-психологічній характеристиці будь-якої людської діяльності. Вона знаходиться на стику багатьох наук, серед яких психологія, соціологія, філософія, право та інші. Проте мотиваційна сфера є важливою ознакою, за допомогою якої можна зрозуміти справжній характер правомірної чи протиправної поведінки [9, с. Мотивація є одним із основних понять, які використовуються для пояснення рушійних сил поведінки та діяльності людини. Людина як соціальна істота формує і спрямовує своє відношення до оточуючого середовища у процесі засвоєння системи соціальних цінностей, накопичення життєвого досвіду. Важливе значення для формування соціально-ціннісної орієнтації особистості мають потреби, які виступають джерелом активності та виникнення мотиву. Стосовно формування особистості злочинця Є.К. Ігошев зазначає, що це не є простою сумою тих чи інших негативних якостей, які найбільш розповсюджені серед осіб, які вчинили злочин. На думку О.М. Подільчак, мотивацію злочинної поведінки слід розглядати як процес виникнення мотиву на ґрунті актуалізованої потреби, його оформлення й розвитку, вибору протиправного шляху, активації та коригування злочинної діяльності, спрямованої на досягнення поставленої мети [13, с. Із таким визначенням не погоджується А.П. Закалюк, зазначаючи, що мотивація - це психічна діяльність, предметом якої є мотиви: їх виникнення, формування, реалізація у намірі та рішенні вчинити злочин, тому вона не охоплює весь механізм вчинення і не можна відносити до неї виконання прийнятого рішення, його контроль, корекцію діянь, аналіз наслідків, що настали після злочину [5, с. На відміну від вказаних вище авторів Г.М. Дашковська розглядає мотивацію злочинної діяльності як цілісну систему взаємопов’язаних між собою елементів, що дають кримінологічну інформацію про суб’єкта злочинної діяльності й інших елементів системи злочину, базуючись на вивченні мотиво- та цілеутворюючих процесів [4, с.22]. Між тим, як слушно зауважує Л.І. Казміренко, при користуванні такими класифікаціями виникає низка запитань, що потребують відповіді: 1) що таке «нормальна система особистих потреб» у суспільстві перехідного періоду, яким є Україна, хто визначає цю норму і хто є її носієм?.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
