Знайомство з проблемами реалізації методів адміністративно-правового регулювання. Розгляд функцій і обов"язків органів виконавчої влади. Загальна характеристика основних напрямків розвитку адміністративно правового регулювання на сучасному етапі.
Поняття методу адміністративно-правового регулювання Вступ На жаль, після набуття Україною незалежності висвітлення питань адміністративних правовідносин залишається в межах, що були окреслені доктриною радянського адміністративного права. Внаслідок цього українська правова наука має у своєму розпорядженні значний масив теоретичних і практичних розробок з питань поняття адміністративного права, адміністративних процедур, причин проступків. Що ж стосується методу адміністративно-правового регулювання, то деякі вчені вважали, що адміністративне право визначає відносини «влада - підпорядкування». Навіть у тих випадках, коли виникають «горизонтальні зв’язки» «між двома або декількома однопорядковими органами державного управління», в них присутній елемент владності. Адже в сучасних умовах демократичного суспільства метод адміністративного права не можна визначати як класичний імперативний метод правового регулювання, оскільки в ньому органічно й досить пропорційно поєднуються ознаки як імперативного, так і диспозитивного методів. Ступінь наукової розробки Обєктом дослідження є суспільні відносини, що формуються при застосуванні кримінально-правових норм у випадках, де має місце ексцес виконавця злочину, повязані з ним особливості особистості тих , хто скоїв злочини, які є ексцесом. Норми ряду галузей права, наприклад трудового, сімейного, житлового і т.д., практично не знають серйозних обмежень і санкцій, а передають людям досвід, приклад поведінки в житті. Разом з тим діяльність державної адміністрації, що охоплює, у тому числі виконавчо-владне вплив, не обмежена лише керівним впливом, що відзначалося в роботах Є.А. Агеєвої, К.С. Бєльського .[16, с. Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що домінуючими серед управлінських відносин органів виконавчої влади є відносини субординації (або субординація), оскільки в державному управлінні, тільки спираючись на владу і використовуючи її важелі, можна здійснювати державно-управлінський вплив. За визначенням авторів Концепції адміністративної реформи в Україні, підпорядкованість органів виконавчої влади - це найвища організаційна залежність органу нижчого рівня від органу вищого рівня. Аналіз нормативно-правових актів свідчить, що повна підпорядкованість характерна, здебільшого, для територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо вищих органів, районних державних адміністрацій щодо обласних, а обласних державних адміністрацій щодо Кабінету Міністрів України. Наприклад, згідно з п. 4 Положення про Міністерство юстиції України (затвердженого Указом Президента України від 30.12.1997р.), Міністерство юстиції здійснює державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
