Розгляд культури як специфічного способу організації та розвитку людської життєдіяльності. Особливості матеріального та духовного напрямків культури. Дослідження ролі звичаїв і обрядів у суспільному житті. Огляд видів мистецтв художньої культури.
Міністерство освіти та науки України Харківський національний університет ім. Виконала: студентка 119 групиСковорода вперше поставив питання про культуру як окремий, незалежний від природи, символічний світ, у якому вищі цінності людського буття, все святе і божественне, розкриваються і побутують у символічній формі. Культура - це специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, що знайшов втілення у продуктах матеріальної та духовної праці у системах соціальних норм і установ, у духовних цінностях, у сукупності відношень людей до природи, відносин між собою і до самих себе. культура духовний звичай мистецтво Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби звязку, памятники і монументи тощо. духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини. Вона охоплює освіту, науку, мистецтво, літературу, міфологію, мораль, політику, право, релігію, традиції, обряди норми, звичаї, мову. Деякі дослідники виділяють різні типи цінностей: цінності вітальні, повязані з ідеалами здорового життя, фізичного та духовної здоровя; цінності соціальні, повязані з соціальним благополуччям, посадою, добробутом; цінності політичні, повязані з ідеалами свободи, правопорядку та соціальній безпеки, гарантій громадянського рівності; цінності моральні, повязані з ідеалами справедливості, добра тощо; релігійні і ідеологічні цінності, повязані з ідеалом сенсу життя; художньо-естетичні цінності, повязані з ідеалами прекрасного, гармонії, піднесеним здоровим глуздом і ідеалами чистої вроди, інші цінності.Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. До культури в цілому відноситься широкий діапазон людських почуттів і думок від пошуку сенсу життя до естетики. Зростання потреб і було першим історичним актом, що визначив суперечливу культурну історію людства. Одвічно людина і людство не мали інших потреб, окрім тих, які започаткувала в нас природа. Але щоб зберегти себе як вид в природі, людина свої вітальні потреби може задовольнити лише способами принципово відмінними від тих, за допомогою яких зберігають себе тварини.
Вывод
Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. Без світу культури важко собі уявити світ особистості. До культури в цілому відноситься широкий діапазон людських почуттів і думок від пошуку сенсу життя до естетики.
Одним із істотних моментів культурної історії людства є потреби, які на відміну від потреб тварин здатні зростати. Зростання потреб і було першим історичним актом, що визначив суперечливу культурну історію людства. Одвічно людина і людство не мали інших потреб, окрім тих, які започаткувала в нас природа. Це, перш за все, потреба до самозбереження роду "людина" та окремого індивіда. Але щоб зберегти себе як вид в природі, людина свої вітальні потреби може задовольнити лише способами принципово відмінними від тих, за допомогою яких зберігають себе тварини. Для людини в природі потрібна особлива їжа, житло, одяг. Тому перший культурно-історичний акт був спрямований на виробництво засобів, необхідних для задоволення цих потреб, на виробництво власне матеріального життя, або другої природи.
Отже, акти людської діяльності відповідно слугували задоволенню природних потреб людського суспільства, хоча в цілому здійснювались у формі культурної творчості окремих індивідів, що реалізувалась в постійно здійснюваних актах спілкування людей один з одним. Культурна творчість людей, таким чином, проявляється відразу в якості подвійного відношення - природного і суспільного. Природне відношення підказано людській діяльності самою природою. Воно полягає у тому, що людині потрібно вирішити питання, що їй робити, щоб вижити в природі.
Суспільне життя народжувалось у процесі спілкування індивідуумів і завжди зводилося до того, щоб загальними зусиллями визначити, як здійснити ту чи іншу діяльність. Відповісти на це питання індивід мав сам, бо природа з приводу цього нічого не підказала. Таким чином, суспільна потреба в праці та індивідуальна потреба в спілкуванні зумовили початок культурної історії людства й органічно поєднують людських індивідуумів в суспільне ціле Саме в цьому полягає філософський сенс культури. Потреба в праці та спілкуванні - це потреба культурної історії людства, повязаної з появою повсякденного завдання, викликаного необхідністю й можливістю самому обирати свій образ життя, створювати самого себе і власний світ культури - державу, мораль, право, науку, мистецтво; створювати уявлення про добро й справедливість, сумління і честь, які народжувались лише у процесі спілкування.
Список литературы
1. Культурологія: Навчальний посібник / Упорядник і відповідальний редактор А.А. Радугин. - М.: Центр, 2001, с. 51.
2. Кравченка А.І. Культурологія: навчальних посібників для вузів. - М., Академічний проспект, 2003.
3. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій. Київ: Либідь, 1993. - 390 с.
4. Матвієнко, Любов Владленівна. Культурологія: навч. посібник / Л.В. Матвієнко; Київський національний торговельно-економічний ун-т. - К.: КНТЕУ, 2007. - 285 с. - Бібліогр: с. 279-281.
5. Культурологія: теорія та історія культури: Навчальний посібник / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбула - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 368c.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
