Поняття художньої єдності (на матеріалі оповідань М.О. Булгакова) - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі теорії літератури та історії української літератури Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України. Корабльова Наталя Василівна, доцент кафедри теорії літератури та історії української літератури Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Захист відбудеться “07” листопада 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.11 із захисту дисертацій у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м.Актуальність дослідження обумовлена, перш за все, винятковою й неосягненною значущістю самого поняття “художня єдність”, яке розуміється як найважливіша чи навіть щонайважливіша властивість художності. Більше того, в єдності виражається найвизначальніша сутність мистецтва - обєднання різних планів буття, актуалізується єдність “часів і народів”, єдність людства. Упродовж майже всієї історії літератури актуальність поняття “художня єдність” мала здебільшого практичне значення, теоретичної значущості воно набуває лише в ХХ сторіччі, з посиленням у мистецтві дегуманістичних та деконструктивістських тенденцій. Якщо в попередні епохи єдність художнього твору сприймалася як самоочевидна істина і первинне творче завдання, то з поширенням форм авангардного мистецтва, що протистояли традиційним уявленням про художність, проблема художньої єдності стає однією з фундаментальних у сучасній теорії літератури. уточнити термінологічне значення поняття “художня єдність” у ряді співвідносних понять (“гармонія”, “цілісність”, “системність”);Саме особливостями побутування поняття “художня єдність” у літературознавчій свідомості зумовлені ракурси його розгляду: по-перше, аналіз теоретичного слововживання цього словосполучення, який дозволяє виявити традиційні, сформовані віками уявлення про художню єдність; З одного боку, поняття “єдність” є більш загальним стосовно понять “гармонія” (1.2.1.), “цілісність” (1.2.2.), “система” (1.2.3.), “ідея” (1.2.4.), з іншого боку, визначення “художня” суттєво звужує значення “єдності” і робить її у стосунку до перелічених понять більш частковою. Міркування Аристотеля про “наслідування дії єдиної і цілої”, які з часом трансформувалися в класицистичну вимогу “трьох єдностей” - дії, часу і місця, являють собою одне з перших теоретичних описів художньої єдності. При цьому, якими б не були співвідношення між мистецтвом та дійсністю, який би ступінь умовності їх не розділяв, художність вимагає від художника глибинної, структурної відповідності структурі світу, оскільки тільки в цьому випадку не просто прочитується певна інформація, а й створюється при її сприйнятті певний художній світ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ