Сутність групової згуртованості, підходи до аналізу проблеми її формування. Характеристика моделі Д. Картрайта, детермінанти згуртованості. Теорія цілісного опосередкування міжособистісних стосунків в групі. Причини виникнення групового конфлікту.
ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ КОЛЕДЖ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУГрупова згуртованість - це процес формування особливого типу звязків в групі, що дозволяють зовнішньо задану структуру перетворити в психологічну спільноту, в системний психологічний організм, який живе за своїми законами. якою мірою сама група (її цілі, перспективи, становище в організації, престижність членства в ній та ін.) має властивості, що спонукають людей приймати участь у її діяльності; як люди оцінюють своє членство в даній групі порівняно з досвідом участі в діяльності інших груп. Трактування «згуртованість» групи відрізняється від трактування «сумісність» людей в групі. Сумісність членів групи означає, що даний склад групи може забезпечити виконання групою її функцій.Подальші дослідження науковці зосереджували на спонукальних властивостях групи, до яких належать: привабливість, подібність цінностей та установок членів групи; відповідність групових цілей потребам членів групи; чіткість визначення цілей, успіх групи в їх досягненні; особливості взаємозвязку в групі; задоволеність груповою діяльністю; характер керівництва і прийняття рішень; соціально-психологічний клімат групи (групова атмосфера); структурні властивості (статусно-рольові характеристики) групи; особливості розвитку комунікативних мереж; кількісні показники групи. Соціометрія повязує згуртованість із таким рівнем розвитку міжособистісних відносин у групі, який характеризується високою кількістю виборів, заснованих на симпатії. Отже, кожна концепція підкреслює значущість згуртованості для групи і для індивідів, оскільки з посиленням її все більше осіб включається у внутрішні процеси, злагоджену діяльність, що стабілізує ситуацію у групі, забезпечує її розвиток. Сумісність засвідчує придатність конкретного складу групи для здійснення групою її функцій, готовність членів групи до взаємодії. Соціально-психологічний клімат групи - якісний аспект міжособистісних відносин, що виявляється у сукупності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі.
План
Зміст
Розділ 1. Поняття групової згуртованості
Розділ 2. Проблема групової згуртованості і груповий конфлікт
Література
Розділ 1. Поняття групової згуртованості
Список литературы
1. Орбан-Лембрик, Л. Е. Соціальна психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у двох кн. / Л. Е. Орбан-Лембрик. - К. : Либідь, 2004 - 2006
2. Орбан-Лембрик, Л. Е. http://irbis.zu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=BD_PRINT&P21DBN=BD&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullw_print&C21COM=S&S21CNR=&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21STR= Соціальна психологія : посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. - К. : Академвидав, 2003. - 446 с.
3. Москаленко В.В. М 82 Соціальна психологія. Підручник. Видання 2-ге, виправлене та доповнене - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 688 с.
4. Андреева Г. М. Социальная психология. - М.: М. ун-т. 1980
5. Крысько В. Г. Социальная психология: Курс лекций / В.Г. Крысько. - 3-е изд. - М.: Омега-Л, 2006. - 352 с
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
