Сутність ерозії як руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком, повітрям (вітром), льодом. Порядок класифікації на нормальну і прискорену. Особливості руйнування ґрунту від водної ерозії. Інженерний захист території та об’єкту. Методи розрахунку.
Нормальна, або геологічна ерозія проявляється у природних умовах (без втручання людини) і відбувається повільніше, ніж формування профілю ґрунту під час процесів ґрунтоутворення. Водна ерозія проявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або розмиванні його в глибину під впливом талих, дощових і поливних (іригаційних) вод. За характером руйнування ґрунту водна ерозія поділяється на: краплинну - роздроблення агрегатів ґрунту ударами дощових крапель, внаслідок чого шпарини ґрунту забиваються мулистими фракціями, зменшується водопроникність і посилюється поверхневий стік і змив ґрунту; Ступінь змитості ґрунту визначається порівнянням еталонного (незмитого) ґрунту з профілемзмитого. Притому вважається, що у слабкозмитих ґрунтах змито не більше половини гумусового горизонту Н(А), у середньозмитих - змито верхню частину перехідного (ілювіального) горизонту, а в розмитих ґрунтах ерозією зруйновано весь профіль, і на поверхню виходять ґрунтотворні породи.Чинники, які впливають на виникнення та інтенсивність ерозійних процесів, ділять на дві групи: природні та соціально-економічні, повязані з господарською діяльністю людини. Природні чинники створюють умови для виникнення ерозії, а неправильна виробнича діяльність людини є основною причиною, що призводить до інтенсифікації її розвитку. До природних чинників належать: рельєф місцевості, клімат, опади, вітер, температура повітря, рослинність і власне ґрунт. Так, на схилах з опуклим профілем на верхніх ділянках (при крутизні до 2°) змивання ґрунту не спостерігається, а із збільшенням крутизни вниз по схилу інтенсивність змивання ґрунту підвищується. Наприклад, у степовій зоні інтенсивність водно-ерозійних процесів переважно визначається кількістю опадів у вигляді злив і меншою мірою стокових вод.Суть збитків унаслідок ерозії полягає насамперед у втраті ґрунтом основної якісної оцінки - родючості за рахунок прискореного змиву і розмиву ґрунту та видування його вітром. При цьому втрачається верхній найродючіший шар ґрунту, який містить гумус, поживні речовини (азот, фосфор і калій), мікроелементи і біологічно активні речовини. Під час розмиву ґрунту утворюються яри, в результаті чого угіддя втрачають не тільки родючість, але й саму площу. Так, наприклад, у разі зменшення вмісту гумусу в ґрунті з 6 до 2% щільність складення його зростає на 50%, а водопроникність ґрунту і його вологість - у 15-20 разів. Крім того, наслідком використання еродованих земель є необхідність застосування на них підвищених норм висіву сільськогосподарських культур через те, що частина насіння змивається, а друга частина не сходить у результаті погіршення умов проростання.Розрахунок стійкості проти ерозійного захисту виконано згідно теоретичних положень запропонованих на восьмій Міжнародній конференції по використанню геосинтетики (Кернером і Сунгом, 2005). Вихідними даними для розрахунку є: Характеристики укосу закладення 1:m або ?-кут нахилу, градуси, Н-висота нахилу, м; ? - кут внутрішнього тертя грунту засипки, градуси; Характеристики взаємодії грунту та геосинтетики: ? - кут внутрішнього тертя між грунтом і геомембраною, градуси; Для встановлення пасивного тиску грунту використовують формулиПроблеми ерозії грунтів в Україні є в поєднанні кількох факторів впливу: це наявність на значній території пилуватих мілко дисперсних грунтів і зміна кліматичних умов в останні роки, повязана з тривалим періодом високих літніх температур, коли рослинність фактично вигорає і інтенсивними опадами (водна ерозія)), які супроводжується поривами вітру більше 60 км/год або шквальні вітри при сухій погоді (вітрова ерозія). Рослинність є надійним механізмом захисту, які природа створила для захисту грунту від ерозії. Закордоном більше ЗО років основними методами боротьби з ерозією є геотехнічні інженерні методи з використанням геосинтетичних матеріалів з метою забезпечення відповідного коефіцієнту запасу (фактору безпеки) проти поверхневої нестабільності, застосовуючи підхід проф.. В цьому випадку, гесинтетичні матеріали (геомати, геосоти, геотекстилі в композиції із сітками тощо) використовуються для захисту поверхні укосу від поверхневої ерозії, викликаної опадами або захисту від видування вітром для сприяння зростанню рослинності. Це може відбуватися швидше на крутих схилах (більше 34°) або на порівняно пологих схилах (біля 20 °) складених із дрібнозернистих незвязних Грунтів типу піщаних, пилуватих, родючих тощо, коли розпадаються частинки, присутні в Грунті, а потім викликається ерозія.
План
Зміст
1. Розкриття суті
2. Причини виникнення
3. Небезпечні прояви. Екологічні наслідки
4. Методи розрахунку
5. Інженерний захист території та обєкту
6. Існуючий обєкт
Список використаної літератури ерозія ґрунт водний інженерний
1. Розкриття суті
Список литературы
1. Жук B.M. Метод гідравлічного розрахунку ексфільтраційних траншей / В.М. Жук, В.В. Бошота // Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки: Науково-технічний збірник. Випуск 19. - К.: КНУБА, 2012.
2. Жук В.М. Теоретичні гідрографи притоку для дощів постійної в часі інтенсивності при змінній швидкості течії / В.М. Жук // Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки: Науково-технічний збірник. Випуск 15. - К.: КНУБА, 2010. - С. 119-130.
3. Жук В.М. Гідрографи притоку дощових стічних вод з прямокутних в плані урбанізованих басейнів стоку для дощів постійної в часі інтенсивності / В.М. Жук, 1.1. Матлай // Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки: Науково-технічний збірник. Випуск 19. - К.: КНУБА, 2012.
4. Временные рекомендации по проектированию сооружений для очистки поверхностного стока с территорий промышленных предприятий и расчету условий выпуска его в водные объекты. - М.: ВНИИ "ВОДГЕО" Госстроя СССР, 1982.
5. СНИП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. - 72 с.
6. ДБН В 1.1 - 24:2009 « Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування»
7. Гладун Г.Б., Трофименко М.Є., Лохматов М.А. Захисні лісові насадження: проектування, вирощування, впорядкування / За ред. Г.Б. Гладуна. - X.: Нове слово, 2005. - 390 с.
