Розгляд абстрактного права, як початкового ступеня розвитку права, у філософсько-правовій системі Г.В.Ф. Гегеля. Прояви свободи. Еволюція права у свідомості осіб від індивідуального до загального через мораль і моральність. Відмінність моралі від права.
При низкой оригинальности работы "Поняття абстрактного права у філософії об"єктивного духу Г.В.Ф. Гегеля", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поняття абстрактного права у філософії обєктивного духу Г.В.Ф.Іншими словами можна було б зазначити, що право за Г.В.Ф.Гегелем у своєму розвитку проходить три етапи розвитку свободи і абстрактне право ще тільки перший, найменш розвинутий етап такого розвитку від субєктивного до загального, і воно не володіє ще всіма необхідними ознаками, щоб бути свободою у її визначенні і виражатися абстрактне право може лише як дозвіл чи повноваження, але все ж таки більше як заборона за суттю. Особисті права особи, власність її духу не є предметом розгляду філософа, пояснює він це тим, що предметом розгляду власності у абстрактному праві є те, що може бути відділене від особи, як дещо зовнішнє відносно неї. Мислитель поділив власність на зовнішню по відношенню до людини і набутки, що є невіддільними від особи і які можуть бути предметом правочину, лише якщо будуть обєктивовані, тобто відділені від особи, стануть не її сутністю, а її власністю. Оскільки в філософії Г.В.Ф.Гегеля право розвивається від усвідомлення субєктивного до обєктивного, то на першому рівні розвитку абстрактному праві, субєктивність вперше робить спроби обєктивації саме у власності, оскільки особа, що володіє, виступає вже не лише як субєктивність, але вона вже є і дещо обєктивне, що має вираз у власності. Г.В.Ф.Гегель, розглядаючи питання волі щодо власності, зазначає, що визначення власності надаються відношенням волі до речей; власність є а) безпосередній вступ до володіння, оскільки воля має своє наявне буття у речі як у чомусь позитивному, б) оскільки річ є дещо негативне по відношенню до волі, остання має своє наявне буття у речі як у чомусь, що повинно бути заперечене, вживання, в) рефлексія волі із речі у собі відчуження позитивне, негативне і безкінечне судження волі про речі[2,110-111].
Список литературы
1. Бикова М.Ф. Гегелевское понимание мышления. М.: 1997. 280 с.
2. Гегель Г.В.Ф. Философия права. М.: Мысль, 1990. 524 с.
3. Пионтковский А.А. Учение Гегеля о праве и государстве и его уголовноправовая теория. М.: Госюриздат, 1963. 468 с.
4. Пушкин В.Г. Философия Гегеля. Абсолютное в человеке. СПБ.: Лань, 2000. 448 с.
5. Тимофеев А.И. Учение о человеке в философии Гегеля. М: Мысль, 2008. 320 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
