Поняття і правове становище товариства з додатковою відповідальністю у світлі сучасного українського законодавства - Курсовая работа

Актуальність досліджуваної теми зумовлена тим, що в 2003 році був прийнятий новий Цивільний Кодекс України, який містить багато нового у правовому регулюванні підприємництва, яке стало одним із важливих факторів соціально-економічного розвитку українського суспільства та його трансформації. Особливо цікавим є вивчення правового статусу та особливостей функціонування з точки зору господарського права таких господарських товариств як товариства з додатковою відповідальністю. Основні нормативні акти, що регулюють питання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, - це Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та Закон України “Про господарські товариства”. Господарські товариства, як і, в цілому, правовий інститут юридичної особи відіграють значну роль в системі цивільного обороту.65 Закону України "Про господарські товариства" товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52-64 Закону "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51. До обєднань капіталів належать господарські товариства, в яких домінуючими є майнові елементи (акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю). Попри наявність значних відмінностей між цими товариствами, вони мають спільні ознаки, що є характерними саме для цієї великої групи господарських товариств: обмеження ризику учасників товариства за результати діяльності товариства розміром сплачених вкладів (акцій) та відсутність у них (AT, TOB) чи обмеженість субсидіарної відповідальності за зобовязаннями товариства (ТДВ), що викликає застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтею 51 Закону України “Про господарські товариства”: установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 Закону “Про господарські товариства”, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі [13, c.182]. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 ГК. До установчих документів можуть бути включені також відомості щодо інших умов діяльності господарського товариства, які не суперечать закону. Загальні вимоги передбачають включення до установчих документів відомостей про вид товариства; предмет і цілі його діяльності; склад засновників і учасників; склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів; інші відомості, передбачені статтею 57 ГК [2], щодо установчих документів субєктів господарювання.89 ЦК [2] юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Принцип публічності відомостей державної реєстрації, закріплений у частинах 9 і 10 статті 58 ГК [2], вимагає вчасного (у пятиденний строк) повідомлення органу, що здійснив реєстрацію господарського товариства, про зміни в його діяльності і відповідно - у змісті його установчих документів з метою внесення необхідних змін до державного реєстру за правилами, що встановлені для державної реєстрації субєктів господарювання зі статусом юридичної особи

План

Вступ

Розділ 1. Діяльність товариства з додатковою відповідальністю

1.1 Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю

1.2 Установчі документи товариства з додатковою відповідальністю

1.3 Порядок державної реєстрації товариства з додатковою відповідальністю

1.4 Права та обовязки учасників товариства з додатковою відповідальністю

1.5 Майно товариства з додатковою відповідальністю

1.6 Управління товариством з додатковою відповідальністю

Розділ 2. Припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю

Висновки

Список використаних джерел