Поміщицькі садиби харківської губернії (перша половина XVIII – початок ХХ століття) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії України і всесвітньої історії Харківської державної академії культури Міністерства культури і туризму України (м. Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент Каністратенко Микола Миколайович, Харківська державна академія культури, кафедра історії України і всесвітньої історії, професор, перший проректор Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор Греченко Володимир Анатолійович, Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра історії державності України та українознавства, завідувач кафедри кандидат історичних наук, Ярошенко Євген Станіславович, Інформаційно-аналітичний відділ управління з питань внутрішньої політики Харківської обласної державної адміністрації, начальник відділу Захист відбудеться 29 травня 2009 р. о 16.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 в Харківському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Протягом тривалого часу, в роки радянської влади, слобідські садиби вивчалися дослідниками неналежним чином. Незважаючи на зацікавленість означеною темою в останнє десятиліття, вона залишається на стадії розробок та досліджень. Більшість слобідських садиб втрачено назавжди, а ті, що залишилися, перебувають в незадовільному стані і до комплексу їхньої реабілітації входить не лише фізичне зберігання памятки, але й наукове дослідження ансамблю: вивчення його історії, етапів будівництва та власників. Збільшення кількості досліджень у цій сфері дає змогу актуалізувати заходи щодо збереження зазначеного культурного надбання, а також розширити тематику наукових розробок у цій галузі історії України. Таким чином, незважаючи на актуальність означеної проблематики, вивчення історії формування поміщицьких садиб Харківської губернії ще не було предметом самостійного дослідження, що й зумовило вибір теми дисертації - "Поміщицькі садиби Харківської губернії (перша половина XVIII - початок XX століття)".У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, встановлено звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, обєкт, предмет та методи дослідження, зазначено хронологічні рамки, територіальні межі дисертаційної теми, вказано наукову новизну й практичну значимість роботи, наведені відомості про апробацію результатів дисертації. У першому розділі "Історіографія, джерельна база, методологія та методи дослідження" проаналізовано наукову літературу з дисертаційної теми, досліджено наявний джерельний матеріал та охарактеризована використана методологія і методи дослідження. Це роботи, присвячені історії заселення Слобідського краю та появі тут полкового устрою; дослідження, що характеризують соціальні зміни у суспільстві, котрі привели до виокремлення із козацької старшини дворянського стану; наукова література, що містить дані про форми та характер внутрішнього та зовнішнього оздоблення поміщицького помешкання з початку XVIII ст. до 1917 р; праці, присвячені культовому зодчеству; видання, що досліджують принципи садово-паркового будівництва та конкретні парки поміщицьких ансамблів Слобожанщини. У праці "Очерки из русской истории" автор детально розглянув питання переселення мешканців та заснування ними перших поселень, акцентуючи увагу на соціальному поділі населення Слобожанщини. В цей час виходили видання, присвячені загальним рисами інтерєру та архітектури, або видання, що характеризували окремі складові маєтку такі як парк, будинок тощо.У дисертації досліджено історію формування поміщицьких садиб Харківської губернії, а саме: вивчено історичні чинники, що сприяли виникненню маєткової форми власності, проаналізовано класові зміни у суспільстві, наслідком яких стало виокремлення дворянства, досліджена історія садибного будівництва з часу отримання вотчин до будівництва ансамблів. Значення одержаних у дисертації результатів полягає в тому, що вперше зроблено комплексний історичний огляд садибних маєтків Слобідської України протягом їхнього існування, починаючи від заселення території регіону й доводячи до подій революції 1917 р. На основі аналізу форм землеволодіння виявлено, що ті форми земельної власності, які сформувалися в період заселення регіону: вільне займання земель, перевага індивідуального землеволодіння - мали безпосередній вплив на виникнення поміщицьких садиб. Проаналізовано початковий склад населення Слобідської України та соціальні перетворення у суспільстві в результаті яких старшинська козацька верхівка виокремилася в замкнений вищій стан - дворянство. Детально вивчено складові садибного комплексу, який остаточно сформувався в цей період: панський будинок, флігелі, оранжереї, господарчі та допоміжні служби, церква, сад і парк з парковими будівлями, споруди промислового виробництва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У висновках зазначені основні наукові результати дослідження: 1. У дисертації досліджено історію формування поміщицьких садиб Харківської губернії, а саме: вивчено історичні чинники, що сприяли виникненню маєткової форми власності, проаналізовано класові зміни у суспільстві, наслідком яких стало виокремлення дворянства, досліджена історія садибного будівництва з часу отримання вотчин до будівництва ансамблів. Вирішення поставлених завдань у роботі досягається за допомогою загальнонаукових та спеціально-історичних методів.

2. Значення одержаних у дисертації результатів полягає в тому, що вперше зроблено комплексний історичний огляд садибних маєтків Слобідської України протягом їхнього існування, починаючи від заселення території регіону й доводячи до подій революції 1917 р. Розглянуто окремі складові маєтку та охарактеризовано їхнє значення як складової садибного комплексу.

3. Уперше охарактеризовано історичні умови заселення Слобідського регіону й адміністративного устрою Слобожанщини в контексті історії виникнення поміщицьких маєтків. На основі аналізу форм землеволодіння виявлено, що ті форми земельної власності, які сформувалися в період заселення регіону: вільне займання земель, перевага індивідуального землеволодіння - мали безпосередній вплив на виникнення поміщицьких садиб.

4. Досліджено суспільно-політичні чинники, що сприяли формуванню поміщицьким ансамблям Слобожанщини. Проаналізовано початковий склад населення Слобідської України та соціальні перетворення у суспільстві в результаті яких старшинська козацька верхівка виокремилася в замкнений вищій стан - дворянство. На формування елітарного прошарку в козацькому суспільстві Слобожанщини помітний плив мало російське законодавство, яке наказами та постановами прискорило процес розшарування козацької спільноти. Виділення дворянського стану надало змогу колишнім старшинам залишити військову службу та оселитися у маєтках.

5. Розглянуто характерні особливості перших поміщицьких садиб Слобожанщини, котрі повязані зі своєрідними умовами заселення даної території. Досліджено всі складові маєтку першої половини XVIII ст. - панський будинок, церкву, сад із парком, господарчі споруди. Також виділено особливості церковного зодчества Слобожанщини цього періоду та принципи садово-паркового будівництва.

6. Доведено, що своєрідні умови заселення регіону відіграли значну роль у трансформації західноєвропейських культурних стилів, які створили конгломерат з національними видами стилістичних особливостей. Проаналізовано вплив стилю бароко на оселі заможного козацтва та його прояви в Слобідській Україні. Охарактеризовано архітектуру та інтерєр панського будинку. Виділено особливості садибного будівництва даного періоду на Слобожанщині.

7. Розглянуто будівництво ансамблів Харківської губернії другої половини XVIII - початку ХХ ст. Детально вивчено складові садибного комплексу, який остаточно сформувався в цей період: панський будинок, флігелі, оранжереї, господарчі та допоміжні служби, церква, сад і парк з парковими будівлями, споруди промислового виробництва. Досліджено загальнотеоретичні принципи паркового будівництва другої половини XVIII ст. та їхнє втілення у слобідських маєтках. Висвітлено історію побудови та складові таких маєтків: Тростянець, Старий Мерчик, Кунє, Хотінь, Довжик, Пархомівка, Кручик, Бабаї, Графське, Великий Бурлук, Основа, Висилівка, Лютівка, Малижине, Михайлівка, Рокитне, Костянтинівка, Куянівка, Гиївка, Шарівка, Кияниця, Наталіївка та ін.

8. На відміну від попередніх досліджень, які висвітлювали частково питання про інтерєр та архітектурні форми, досліджено внутрішнє оздоблення поміщицьких будинків та екстерєр садибних будівель паралельно зі стилістичними змінами в мистецтві й архітектурі, починаючи від бароко й доводячи до становлення стилю модерн.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРКИ

1. Заснування перших маєтків у Слобідській Україні // Історія та географія : Зб. наук. пр. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х. : Майдан, 2006. - Вип. 23. - С. 145-152.

2. Перші поселення на території Слобідської України // Вісник Харк. держ. акад. культури : Зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2006. - Вип. 17. - С. 49-55.

3. Садибні комплекси Слобожанщини класичної доби // Вісник Харк. держ. акад. культури : Зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2008. - Вип. 23. - С. 56-62.

4. Соціальні зміни в слобідському суспільстві протягом XVII - XVIII ст. // Вісник Харк. держ. акад. культури : Зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2006. - Вип. 18. - С. 28-34.

5. Етнографічний склад населення Слобожанщини у XVII - XVIII ст. // Розвиток наукових досліджень 2005 : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава : Інтер Графіка, 2005. - Т. 3. - С. 110-112.

6. Садиби Харківської губернії : час і умови виникнення // Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст. : Матеріали наук. конф. молодих учених. - Х. : ХДАК, 2004. - С. 58.

7. Становлення класу дворянства в Харківській губернії // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2005 : Матеріали наук.-практ. конф. - Полтава : Вид-во Полт. НТУ ім. Ю. Кондратюка, 2005. - Т. 13. - С. 28-30.

8. Твори живопису - складова частина інтерєру поміщицьких садиб // Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст. : Матеріали наук. конф. молодих учених. - Х. : ХДАК, 2006. - С. 19-20.