Поміщицькі маєтки Правобережжя в умовах соціально-економічної трансформації 1831–1917 років (за матеріалами володінь графів Потоцьких) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»Захист відбудеться «11 » квітня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.008.02 у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (04070, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, м. На основі широкого кола архівних джерел та літератури досліджено комплекс маєтків родини Потоцьких, реконструйовано обставини переходу володінь від одного власника до іншого протягом ХІХ - першої чверті ХХ ст. Досліджено вплив родини графів Потоцьких на соціально-економічну історію Правобережжя, простежено динаміку кількісних і якісних змін у маєтках Потоцьких та показано їхню роль у становленні й розвитку окремих галузей промисловості (цукроваріння, горілчане виробництво, зернове господарство, тваринництво). Висвітлено діяльність управлінського апарату в маєтках. господарство володіння потоцький землекористуванняАктуальність теми повязана з важливістю вивчення й урахування досвіду складних політичних, соціально-економічних і культурних змін, що відбувалися в переломний для суспільства період і в яких брало участь заможне поміщицтво Правобережжя. Саме тому привертають увагу еволюція землеволодіння й методи господарювання в маєтках графів Потоцьких - одного з найвпливовіших аристократичних родів XVIII - початку ХХ ст. Однак для оцінки маєткового потенціалу Потоцьких на Правобережжі історики здебільшого наводили загальну кількість належних їм міст і сіл у різні роки та обмежувались лише дослідженням господарства в окремих маєтках. Термінами «маєтки», «маєтності», «дoбра», «земельно-господарські комплекси» у даній роботі характеризуються земельні володіння родини Потоцьких, які вона тримала у безумовній (право вільного, необмеженого розпорядження) та умовній (право обмеженого розпорядження) власності. · зясувати роль графів Потоцьких у формуванні і розвитку окремих галузей промисловості та запровадженні нових методів господарювання в аграрному секторі економіки Правобережжя;Серед проблем, повязаних із землеволодіннями та діяльністю поміщиків на Правобережжі, що розроблялися істориками ХІХ-ХХ ст., можна виділити основні: ¦ загальна характеристика поміщицького землеволодіння й землекористування; ¦ господарська діяльність поміщицтва; ¦ дослідження історії родів. Літературу з окресленої проблеми автор поділила на такі групи: праці дослідників ХІХ - початку ХХ ст.; наукова спадщина радянської історіографії; сучасні дослідження українських учених і наукові розвідки зарубіжних істориків. Чималий фактичний матеріал з історії родини Потоцьких і землеволодіння у XVIII ст. на початку ХІХ ст., втрачений для сучасних дослідників, міститься в белетристичних творах А.-Ю. У 50-60-х роках ХХ ст. значний внесок у вивчення соціальної природи поміщицького землеволодіння, матеріально-виробничої бази господарств, землеволодіння, землекористування та системи організації господарства, торговельно-промислової діяльності поміщиків зробили О. До основних причин розпорошення маєтків Потоцьких дослідник відносить: неспроможність спадкоємців Станіслава-Щенсного Потоцького управляти великими господарствами; поглиблення орендних відносин, які призводили до втрати прав власності; збільшення кількості та ролі посесорів, котрі з часом ставали власниками орендованих земель; неефективну економічну політику держави.У висновках підведені підсумки дослідження, які виносяться на захист: ¦ На основі критичного аналізу історіографії питання та його джерельної бази показано, що на сьогодні питання економічного розвитку великих поміщицьких маєтків залишається недостатньо вивченим. Залучення до наукового обігу нових архівних та опублікованих джерел дозволило зробити комплексне дослідження землеволодіння й економічного стану маєтків Потоцьких. ¦ Аналіз правових актів Російської імперії щодо поміщицького землеволодіння свідчить, що починаючи від законодавства Катерини ІІ і до середини 1890-х рр. законотворчий процес розвивався у напрямку цілеспрямованої асиміляції поляків, системного правового обмеження суспільно-економічного життя колишньої польської шляхти (здебільше це проявилось після Листопадового та Січневого повстань). Земельне законодавство мало на меті обмежити права шляхти на проживання на Правобережжі, земельну власність, дворянство. ¦ До характерних ознак поміщицького землеволодіння на Правобережжі можна віднести домінування польського поміщицького землеволодіння до середини 1890-х рр., поступове поширення з кінця 1890-х рр. землеволодіння російського дворянства; збереження великих маєтків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У висновках підведені підсумки дослідження, які виносяться на захист: ¦ На основі критичного аналізу історіографії питання та його джерельної бази показано, що на сьогодні питання економічного розвитку великих поміщицьких маєтків залишається недостатньо вивченим. Залучення до наукового обігу нових архівних та опублікованих джерел дозволило зробити комплексне дослідження землеволодіння й економічного стану маєтків Потоцьких.

¦ Огляд історіографії свідчить про давній інтерес істориків до родини Потоцьких, проте залишається недостатньо вивченою проблема економічної діяльності цього магнатського роду. До того ж вона розглядається здебільшого на тлі історії всієї Російської імперії, тоді як її регіональні, українські аспекти лише побіжно окреслені. Досі не запропоновано цілісної картини розвитку маєткових комплексів впливової аристократичної родини Правобережжя упродовж тривалого часу.

¦ Аналіз правових актів Російської імперії щодо поміщицького землеволодіння свідчить, що починаючи від законодавства Катерини ІІ і до середини 1890-х рр. законотворчий процес розвивався у напрямку цілеспрямованої асиміляції поляків, системного правового обмеження суспільно-економічного життя колишньої польської шляхти (здебільше це проявилось після Листопадового та Січневого повстань).

Земельне законодавство мало на меті обмежити права шляхти на проживання на Правобережжі, земельну власність, дворянство. Російське самодержавство здійснило цілий комплекс заходів, спрямованих на інтеграцію та підтримку у краю російських помісних власників, надаючи їм різноманітні пільги, переваги, грошові позики. Важливим напрямком, який посилював дії влади, були шлюби між заможною польською аристократією та впливовими російськими дворянами. Унаслідок цих шлюбів земельні володіння переходили до російської зони впливу, їхній подальший розвиток підтримувався урядом.

¦ До характерних ознак поміщицького землеволодіння на Правобережжі можна віднести домінування польського поміщицького землеволодіння до середини 1890-х рр., поступове поширення з кінця 1890-х рр. землеволодіння російського дворянства; збереження великих маєтків.

Упродовж XVIII - початку ХІХ ст. у Правобережній Україні значна кількість земельних володінь належала Потоцьким гербу Пилява та Любич. Від початку ХІХ ст. велике землеволодіння цих родів поступово розпорошувалось. Через численні конфіскації, заборони на спадкування та купівлю землі заможні польські поміщики знаходили можливості збереження землі в руках однієї родини. У середині ХІХ ст. на Правобережжі динамічно розвивалася тенденція до зникнення великих латифундій. Втім, у останній чверті ХІХ ст. у землеволодінні Потоцьких спостерігається повторне повернення до них. Яскравим прикладом є створення заповідного Теплицько-Ситковецького маєтку та примноження земельних наділів у представників ланьцутсько-шепетівської (волинської) гілки Потоцьких. Проте створення величезних латифундій у другій чверті ХІХ ст. істотно відрізняється від процесів другої половини XVIII - початку ХІХ ст. Воно було спричинене бажанням заможної польської магнатерії зберегти економічний вплив і земельно-господарські комплекси в руках родини.

¦ Внутрішня організація поміщицьких економій цілком залежала від характеру господарства. Із другої половини XIX ст. поступово почали змінюватись підходи до управління маєтками, у них зявлялись нові посади, необхідні для ведення спеціалізованого господарства. Управління маєтками набувало професіоналізації. Поступово формувався особливий прошарок спеціалістів у галузі управління. Усе це дозволяло вести великі підприємницькі господарства й одержувати більші прибутки.

¦ Виробництво у маєтках Потоцьких орієнтувалось на ринок. В організації господарювання поєднувались різні методи виробничого процесу, що дозволяло зміцнювати позиції та поліпшувати результати виробництва. Поширювався розрахунок рентабельності, що стимулював використовувати всі ресурси з більшою користю для себе, краще збалансовувати всі складники у структурі господарства.

Успіхи поміщицьких господарств у галузі землеробства не варто ототожнювати винятково з механізацією, тому що вони випливали не стільки із застосування техніки, скільки з нових способів використання ґрунтів, ретельної оранки, ротації культур, яка одночасно націлювалася і на усунення пару, і на покращання тваринництва - джерела добрив, а, отже, засобу уникнення виснаження ґрунтів. Систему, яка характеризувалася цими рисами, в ХІХ ст. назвали «високим сільським господарством».

На місці колишніх дворянських латифундій відбувалося активне формування господарств підприємницького типу.

Господарство Потоцьких було спрямоване на найпродуктивніші статті доходу, характерні для регіону розташування маєтків. Вирощували й сіяли лише те, що могло становити статті доходу. Найбільші прибутки давали великі багатогалузеві господарства Потоцьких, які мали розвинену переробку: цукроваріння, винокуріння, лісозаготівля, тваринництво, паперові та борошномельні заводи тощо.

¦ У ХІХ - на початку ХХ ст. оренда землі була способом вирішення проблем землекористування поміщиків. Деякі землевласники, які були не в змозі пристосувати своє господарство до нових економічних умов, але не бажали втрачати доходи, віддавали значну частину або повністю всю свою землю в оренду чи у заставу. Довгострокова оренда дозволяла польським землевласникам уникнути продажу своїх маєтків і зберегти цілісність земельних комплексів. Короткотерміновій оренді була властива хижацька експлуатація землі, оскільки з неї намагалися отримати якнайбільше доходів, мало турбуючись про відновлення її родючості. Така оренда обмежувала збільшення обсягів виробництва у сільському господарстві. Загалом же оренда негативно позначилася на розвитку поміщицького господарства.

¦ На соціально-економічне становище селянства на рубежі ХІХ-ХХ ст. впливали такі чинники: аграрна криза, якісно нова стадія розвитку капіталістичних відносин при існуванні великого поміщицького землеволодіння та пережитків кріпосництва, неврожаї, малоземелля селянства. Обтяжене високими податками і платежами, українське селянство зазнавало майнової диференціації. Розвиток товарно-грошових відносин руйнував підвалини звичаєвого права на селі, сприяв розкладу споконвічних, патріархальних, століттями освячених традицій селянства.

1. Основні джерела до вивчення еволюції землеволодіння та історії Потоцьких, Строганових, Щербатових на Правобережній Україні // Наукові записки НАУКМА. - К., 2004. - Т. 27. Історичні науки. - С. 94-98.

2. Теплицько-Бубновецько-Ситковецький маєток родини Потоцьких XIX - початку ХХ ст. // Наукові записки НАУКМА. - К., 2006. - Т. 52. Історичні науки. - С. 18-25.

3. Оренда землі в поміщицьких маєтках на Правобережній Україні ХІХ - початку ХХ ст. // Наукові записки НАУКМА. - К., 2007. - Т. 65. Історичні науки. - С. 17-25.

4. Звязки між родинами Потоцьких (гербу срібна Пилява), Строганових, Щербатових // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. - Біла Церква, 2000. - С. 34-37.

5. Поземельні відносини на Правобережній Україні наприкінці XVIII - початку ХХ ст. (за матеріалами маєткових комплексів родини Потоцьких) // Матеріали XI Подільської історико-краєзнавчої конференції / Ред. кол.: О.М. Завальнюк, Л.В. Баженов та ін. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2004. - С. 186-195.

6. Трансформація земельної власності в Російській імперії (на прикладі маєткових комплексів представників родин Потоцьких, Строганових, Щербатових на Поділлі кінець XVIII - поч. ХХ ст.) // Україна і Росія: досвід історичних звязків та перспективи співробітництва: Зб. наук. пр. / За ред.: О.І. Кожухаря, В.О. Вєтохіної. - Кривий Ріг, 2004. - С. 153-167.

7. До історії родинних цінностей Потоцьких, Строганових, Щербатових // Студії Камянець-Подільського Центру дослідження історії Поділля / Ред.: Л.В. Баженов - Камянець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т. 1. - С. 326-334.

8. Родинні архіви Потоцьких, Строганових, Щербатових, повязані з історією Поділля // Освіта, наука, культура на Поділлі. - К.-Под.: Оіюм, 2005. - Т. 5. - С. 305-312.

9. История архивного фонда «Архив Потоцких с Кшешовиц» // Воронцовы и русское дворянство. VIII Крымские Международные Воронцовские научные чтения: Сборник докладов. / Сост.: Г.Г. Филатова. - Симферополь: Бизнес-Информ, 2006. - С. 56-67.

10. Історія родин Потоцьких, Строганових, Щербатових у контексті дослідження Поділля кінця XVIII - початку ХХ ст. // Мир усадебной культуры. VI Крымские Международные научные чтения: Сборник докладов. / Сост.: Г.Г. Филатова. - Симферополь: Бизнес-Информ, 2006. - С. 113-120.

11. Магнатське землеволодіння Волинської губернії (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє». - Луцьк: РВВ Вежа, 2007. - Т. 1. - С. 165-167.

12. Питання дворянського землеволодіння у Правобережній Україні // Магістеріум. Історичні студії. - Вип. 28. - К., 2007. - С.14-23.

Размещено на .ru