Польське питання у політиці Росії в роки Першої світової війни - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукПерша світова війна остаточно перетворила польське питання у проблему міжнародної політики. Про підтримку польських національних вимог намагались заявити політики і суспільні діячі обох воюючих таборів, проте з гаслом обєднання усіх польських земель на першому етапі війни виступила тільки Росія. Отримавши більшу частину територій, населених поляками, Росія узяла на себе і більшу долю відповідальності за вирішення польського питання. Підкреслимо і те, що історія дореволюційної Росії - країни з давньою традицією міжетнічних відносин не випадково і сьогодні залишається повчальною для усвідомлення всієї складності проблеми взаємин, що виникли між народами, котрі населяли її, зокрема між українцями, росіянами, поляками та євреями, а також між ними та єдиним державним центром, у контексті яких неминуче виявляються складнощі зіставлення індивідуальної свободи з правом вільного розвитку окремих національних груп. Дослідження політичної стратегії російських урядів щодо польського питання дозволяє, з одного боку, більш чітко зрозуміти концепцію державотворення у Росії поч.Основну увагу автор приділив внутрішньополітичному аспекту польської проблеми для Росії, показавши її нерозривний звязок з політичними процесами в країні і зясувавши при цьому позиції царського й Тимчасового урядів. Тут містяться особливі журнали Ради міністрів щодо майбутнього устрою Польщі в 1914-1916 рр., проект створення наради про обговорення реформ у губерніях Царства Польського, проекти політичних угрупувань щодо розвязання польського питання в інтересах російської держави. Представлені також окремі справи фондів «Польські організації в Росії» та «Представництво Регентської Ради Царства Польського», Архіву нових актів у Варшаві, що проливають світло на хід засідань російсько-польської наради, створеної за розпорядженням імператора в червні 1915 р., діяльність Ліквідаційної комісії у справах Царства Польського. У другому розділі «Формування позиції офіційного Петрограда щодо польського питання у 1914-1917 рр. (концепції, проекти, рішення)» розглядаються особливості політики царського уряду щодо польської проблеми в роки Першої світової війни (1914 - поч. Розрахунок Росії на швидке закінчення війни змушував її оголосити 1 (14) серпня 1914 р. Звернення до поляків за підписом великого князя Миколи Миколайовича, в якому проголошувалось обєднання польських земель під скіпетром російського царя, «вільних у своїй вірі, мові та самоврядуванні».Орган революційної влади в країні, випередивши Тимчасовий уряд, прийняв два надзвичайно важливі документи - маніфест «До народів усього світу» і відоме звернення «До польського народу», в якому стверджувалося, що Польща має право бути цілком незалежною в державно-міжнародних відносинах. Тимчасовий уряд офіційно не відреагував на маніфест Ради від 14 (27) березня 1917 р. Однак через декілька днів він видав два головні акти з цього питання, а саме - «Звернення Тимчасового уряду до поляків» 17 (30) березня 1917 року і акт 15 (28) березня того ж року про створення Російсько-польської комісії на паритетних началах під головуванням Олександра Лєдніцького. Це був перший міжнародний акт Лютневої революції, і держави Антанти могли відчути на прикладі польського питання, що хоча б ідеологічно між новою Росією і західними союзниками встановлюється «єдиний фронт.» Польська програма Тимчасового уряду цілком перекривала програму урізаної незалежності Польщі, запропоновану Центральними державами, і була спрямована проти них. Офіційне визнання Росією права поляків на створення незалежної польської держави означало усунення останньої перешкоди на шляху до загального міжнародного визнання цього права. Важливим кроком у напрямку реалізації Маніфесту Тимчасового уряду стало створення Ліквідаційної комісії зі справ Царства Польського.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ