Польща в міжнародних відносинах Центрально-Східної Європи у добу національного відродження (1918–1923) - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі нової і новітньої історії та методики викладання історії історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Алексієвець Леся Миколаївна Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, професор кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Макар Юрій Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри міжнародних відносин; Захист відбудеться 19 листопада 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м.Актуальність означеної теми посилюється й тим, що Україна і Польща належать до спільного регіону в історичному, геополітичному та географічному концептах, обидві країни на певний час втрачали незалежність, перебували під пануванням, хоча й у різних масштабах, одних і тих самих імперій та визволилися майже одночасно. Важливість даного дослідження обумовлена також тим, що її ще й досі подають спрощено, без належного наукового аналізу європейської системи міжнародних відносин та її впливу на зовнішню політику відроджених країн. До того ж демократизація суспільного життя України, зміни в Центрально-Східній Європі уможливили деідеологізацію історичних праць. Мета дослідження полягає у всебічному аналізі місця й ролі Польської держави у системі міжнародних відносин Центрально-Східної Європи у добу національного формування, її впливу на співвідношення сил у післявоєнний період, і, таким чином, усуненні певної прогалини в українській історіографії. простежити міжнародно-правове визнання Польщі й глибше проаналізувати «польське питання» на Паризькій мирній конференції у контексті післявоєнного облаштування;Серед найбільш вагомих теоретико-узагальнюючих досліджень внутрішньої і зовнішньої політики Польщі, її формування у контексті геополітичних змін у міжвоєнній Європі відзначимо праці Л.Зашкільняка, М.Литвина, М.Гетьманчука, Л.Алексієвець, і М.Крикуна, які отримали схвалення не лише в Україні, а й у Польщі. Польську історіографію даної теми можна умовно поділити на такі етапи: перший - це праці учасників та очевидців відродження Польщі у загальному континуумі міжвоєнного періоду; другий - публікації соціалістичної доби; і, нарешті, третій - студії польських авторів посткомуністичного часу. Безсумнівний інтерес у контексті даної роботи викликають праці Т.Єндрущака, М.Грінберга, П.Заремби, З.Ландау, Є.Томашевського, А.Ґарліцького, М.Лєчика, Є.Юркевіча, в яких висвітлюються окремі напрямки діяльності Польщі на міжнародній арені. Для виявлення різнопланових матеріалів використано збірники документів з історії відродження Польщі, проблем внутрішньо-та зовнішньополітичного розвитку; збірники документів з історії радянсько-польських відносин, а також матеріали польської періодики: «Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej», «Monitor Polski», «Rzeczpospolita», «Kurier Warszawski», «Gazeta Warszawska», «Gazeta Polska», «Przeglad Historyczny», «Kwartalnik Historyczny»; спогади польських громадсько-політичних діячів, які були безпосередніми учасниками подій. У розділі 2 - “Проголошення національної незалежності Польської Республіки, її інституалізація та міжнародне визнання” - визначено і проаналізовано передумови та етапи відновлення Польщі, складові кристалізації польської державності в контексті формування нової системи міжнародних відносин на Європейському континенті.Наведено теоретичне узагальнення розвязання малодосліджених в історіографії проблем місця і ролі Польщі у міжнародних відносинах Центрально-Східної Європи в 1918-1923 рр. Польської Республіки стало закономірним результатом державницьких прагнень поляків, їх руху за свободу й незалежність, однією з найбільш значущих подій, які впливали на геополітичні зміни в Центрально-Східній Європі в контексті новітнього улаштування міжнародних відносин міжвоєнного часу. Встановлено, що історичні передумови відродження Польської держави сформувалися на рубежі ХІХ-ХХ ст. і визначалися як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, зокрема: станом польських земель у складі Російської, Німецької та Австро-Угорської монархій, а також наслідками світової війни 1914-1918 рр. Філософія західних держав щодо відновленої Польщі передбачала обмежити її з усіх боків, створити таку державу, яка в разі перемоги більшовиків у Росії мала потрапити в залежність від Німеччини і разом з нею скласти антиросійський бастіон, і, навпаки, - у разі перемоги антибільшовицьких сил - у залежність від Росії і становити небезпеку для Німеччини. Доведено, що важливим кроком на шляху становлення Польщі стало визначення її кордонів та їх захист.

Основний зміст дисертації

Наведено теоретичне узагальнення розвязання малодосліджених в історіографії проблем місця і ролі Польщі у міжнародних відносинах Центрально-Східної Європи в 1918-1923 рр.

Доведено, що проголошення 11 листопада 1918 р. Польської Республіки стало закономірним результатом державницьких прагнень поляків, їх руху за свободу й незалежність, однією з найбільш значущих подій, які впливали на геополітичні зміни в Центрально-Східній Європі в контексті новітнього улаштування міжнародних відносин міжвоєнного часу. Відродження Польщі відповідало також вимогам європейської історії. Суверенізація держави започаткувала новий етап в історії Польщі після понад стодвадцятилітнього поневолення чужоземними державами-імперіями.

Встановлено, що історичні передумови відродження Польської держави сформувалися на рубежі ХІХ-ХХ ст. і визначалися як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, зокрема: станом польських земель у складі Російської, Німецької та Австро-Угорської монархій, а також наслідками світової війни 1914-1918 рр.

Показано, що у процесі інституалізації національної польської державності важливе місце займають Перший загальнопольський уряд на чолі з Є. Морачевським (листопад 1918 - січень 1919 рр.), уряд І. Падеревського (січень 1919 - листопад 1919 рр.), Законодавчий сейм, який 20 лютого 1919 р. ухвалив Малу Конституцію та 17 березня 1921 р. Конституцію Польської Республіки.

Обґрунтовано, що від проголошення Польської Республіки простелявся важкий шлях до її реального міжнародного визнання. Філософія західних держав щодо відновленої Польщі передбачала обмежити її з усіх боків, створити таку державу, яка в разі перемоги більшовиків у Росії мала потрапити в залежність від Німеччини і разом з нею скласти антиросійський бастіон, і, навпаки, - у разі перемоги антибільшовицьких сил - у залежність від Росії і становити небезпеку для Німеччини. Важливу роль у легітимізації унезалежнення і міжнародного визнання Польської держави відіграла Паризька мирна конференція. Участь Польщі у роботі конференції була найяскравішим актом її міжнародного визнання.

Зясовано, що зовнішня політика Польщі розвивалася в окреслений період під впливом багатьох як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, складність її міжнародного становища визначалась здебільшого відповідно до дипломатичних комбінацій великих держав, що спрямовувалися на зміцнення насамперед власних та послаблення позицій суперників. Феноменом зовнішньої політики відродженої Польщі було те, що від першої хвилини свого існування Польська держава була активним елементом міжнародного життя.

Доведено, що важливим кроком на шляху становлення Польщі стало визначення її кордонів та їх захист. У розвязанні названих завдань значну роль відіграли збройний, дипломатичний, політичний, культурний фактори. У цьому контексті варто відзначити діяльність таких польських діячів, як: Р. Дмовський, Ю. Пілсудський, І. Падеревський, В. Корфанти, В. Вітос, М. Ратай, та ін. Визначення кордонів завершило процес формування Польщі як суверенної держави. Відтак силове встановлення більшої частини кордонів призвело до протиріч у відносинах з сусідніми країнами, що негативно вплинуло на її міжнародне становище.

Розкрито суть і зміст прометеїзму в східній політиці Польщі, його український вектор, інкорпорації й полонізації українців східногалицького краю.

Наукове осмислення історичної практики зовнішньополітичної діяльності Польщі у досліджуваний період є повчальним і корисним досвідом для всіх відновлених країн Центрально-Східної Європи у другій половині 80-х - на початку 90-х років ХХ ст.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. Парнета О. Міжнародне становище Польщі та її зовнішня політика в міжвоєнний період (1919-1939 рр.) / Оксана Парнета // Україна - Європа - Світ. - Вип. 1: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - С. 302-307.

2. Парнета О. Геополітичні наслідки Першої світової війни. Проголошення та міжнародне визнання Польщі / Оксана Парнета // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - Вип. 2. - С. 257-261.

3. Парнета О. Основні тенденції становлення зовнішньої політики відродженої Польщі. Федералізм та інкорпораціонізм (1918-1926) / Оксана Парнета // Україна - Європа - Світ. - Вип. 3: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - С. 95-111.

4. Парнета О. Польща 1918-1923 рр.: усталення кордонів держави / Оксана Парнета // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Вип. 17: Українсько-польсько-білоруське сусідство: ХХ століття / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крипякевича; голова редколегії Ярослав Ісаєвич, упорядники Микола Литвин, Василь Футала. - Львів, 2008. - С. 138-144.

5. Парнета О. Проголошення та міжнародне визнання Польської держави. «Польське питання» на Паризькій мирній конференції / Оксана Парнета // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - Вип. 3. - С. 194-202.

6. Парнета О. Польща в міжнародних відносинах Центрально-Східної Європи у добу національного відродження (1918-1923): історіографічний огляд в контексті сучасних методологічних підходів / Оксана Парнета // Україна - Європа - Світ. - Вип. 4: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. - С. 207-220.

7. Парнета О. Польща в міжнародних відносинах Центрально-Східної Європи (1918-1923) / Оксана Парнета // Університет. - Вип. 4 (36). - К.: Київський славістичний університет, 2010. - С. 92-102.