Розширення джерельної бази з історії Полоцької землі шляхом залучення білорусько-литовських літописів та вироблення джерелознавчих принципів і методів використання їх інформаційного потенціалу. Огляд нормативних моделей Полоцької землі у літописах.
При низкой оригинальности работы "Полоцька земля у відображенні загальноруської частини першого білорусько-литовського зводу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Полоцька земля у відображенні загальноруської частини першого білорусько-литовського зводуДля того, щоб наблизитися до вірного розуміння характеру «полоцьких звісток» загальноруської частини першого зводу, необхідно зясувати, якого роду інформація про Полоцьк містилася у давньоруських літописах, подібних до джерел, що були у розпорядженні літописця ВКЛ. Деякі дослідники відзначають тенденційність підбору звісток літописцем, що нібито було обумовлено подіями, які передували створенню першого зводу. Порівняємо текст загальноруської частини першого білорусько-литовського літопису з відповідною частиною Новгородського 4-го та зясуємо, які «полоцькі звістки» виписав літописець, а також місце цих звісток серед інших у тексті першого білорусько-литовського зводу. Наступна згадка про Полоцьк міститься в літописі під 6527 (1021) p.: «Приде Брячислав, сынъ Изославль, на Новъгородь, и в полонь веде самих, имене их разграби, и пои де ко Полоцьку. Відомості про облогу Полоцька та протидію полочан князю Скиргайлу містить оригінальна частина першого білорусько-литовського зводу «Літописець великих князів литовських» (далі «Літописець»), Згідно з «Літописцем», напередодні боротьби Кейстута з Ягайло, Андрія Ольгердовича на столі у Полоцьку не було: «князь великии Ягаило даль быль Полтескь брату своєму Скиригаилу, и они его не приняли»[9,с.62].
Список литературы
1. Чамярьіцкі В. А. Беларускія летапісьі як помнікі літаратурьі. Узнікненне і літаратурная гісторьія перших зводау / В.А. Чамярьіцкі. Мн.: Навука і тзхніка (АН БССР. Ін-т літаратурьі імя Я. Купалы), 1969. 192 с.
2. Szaraniewicz I. O Iatopisach і kronikach ruskich XV і XVI wieku, a zwlascza о Latopisie welikoho kniaztwa Iitowskoho і zomojtskoho /1. Szaraniewicz. Rozprawy і sprawozdania z posiedzen Wydzialu historyczno-filozoficznego Akademii Umiej^tnosci. Т. XV. Krakow, 1882. S. 351-423.
3. Рукавишников А.В. Почему полоцкие князья были сосланы в Византию: свидетельства источников / А.В. Рукавишников // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2003. -№ 2(12). С. 99-111.
4. Полное собрание руських летописей (далі ПСРЛ). Т. 2: Летопись по Ипатскому списку / Издание Археографической комиссии [Ред. С. Н. Палаузов]. СПБ.: Печатня В. Головина, 1871.-616 с.
5. Новгородская летопись по Синодальному харатейному списку / Издание Археографической комиссии. СПБ.: Типография Императорской Академии Наук. X, XLIII, 490, LXX с.
6. ПСРЛ. Т. 4. Ч. 1: Новгородская четвертая летопись. М.: Языки русской культуры, 2000. 728 с., разд. паг. (XXXVIII, 690 с.).
7. Шахматов А.А. Разыскания о русских летописях / А.А. Шахматов. М.: Академический Проект, Жуковский: Кучково поле, 2001. 880 с.
8. Заяц Ю.А. История белорусских земель X первой половины XIII в. В отображении летописей и хроник Великого княжества Литовского / Ю.А. Заяц // Гістарьічна-археалагічньї зборнік. № 12. Мн., 1997. С. 85-91.
9. ПСРЛ. Т. 35: Летописи белорусско-литовские. М.: Наука, 1980. 305 с.
10. Чемерицкий В. А. Работа автора первого белорусско-литовского свода над русскими источниками / В.А. Чемерицкий // Летописи и хроники. 1980. М.: Наука, 1981. С. 182-189.
11. ПСРЛ. Т. 5: Софийская первая летопись. Вып. 1. Изд. 2. / Изд. Госсударственною Археографическою комиссиею Российской Академии Наук. Л.: Госуд. Учебно практическая школа-типография шимени тов. Алексеева, 1925. 240 с.
12. Лурье Я.С. Общерусские летописи XIV -XV вв. / Я.С. Лурье. Л.: Наука Ленинградское отделение, 1976. 282 с.
13. Smolka S. Kiejstut і Jagiello/ S. Smolka//PAMIETAIKAKADEMIIUMIEJETNOSCI w Krakowie, Wyd.: 48. filologiczny і historyczno-filozoficzny. T.VII. 1889. Krakow: nakl. AU, 1889. [2], 261 s.
14. Греков И. Б. Очерки истории международных отношений Восточной Европы XIV -XVI в. / И.Б. Греков. М.: Изд-во восточной литературы, 1963. 374 с.
15. Новгородская первая летопись старщего и младшего изводов / Под ред. А.Н. Насонова. М.-Л.: Издательство АН СССР, 1950. 580 с.
16. ПСРЛ. Т. 8. VII: Продолжение летописи по Воскресенскому списку / Издание Археографической комиссии. СПБ.: Типография Э. Праца, 1859. VIII, 301 с.
17. ПСРЛ. Т. 11. VIII: Летописный зборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью (продолжение) списку / Издание Археографической комиссии. СПБ.: Типография И. П. Схороходова, 1897. -VII, 254 с.
18. Смоленские грамоты XIII XIV веков. / Подготовили к печати TA. Сумникова и В.В. Лопатин. Под. ред. чл.-кор. АН СССР Р. И. Аванесова. М.: Издательство АН СССР, 1963. 311с.
19. Псковские летописи. Вып. 1-2. / Под ред. А.Н. Насонова. М.-Л.: АН СССР, 1941-1955. Вып.2. М., 1955.-364 с.
20. Шзйкін Г.Н. Полацкая праваслауная архіепархія/ Г.Н. Шзйкін // ВКЛ: Энцыклапедыя. У З т. Т. 2: Кадзцкі корпус Яцкевіч і Рэдкал.: Г.П. Пашкоу (гал. рэд.) і інш.; Маст. 3.3. Герасімовіч. 2-е выд. Мн.: БЭЛЭН, 2007. С. 451.
21. Яцимирский А.И. Григорий Цамблак. Очерк его жизни, административной и книжной деятельности / А. И. Яцимирский. СПБ.: Изд-во Имп. Академии Наук, 1904. 501 с.
22. Дончева-Панайотова Н. Григорий Цамблак и българские литературни традиции в Източна Европа XV XVII в. / Н. Дончева-Панайотова. Велико Търново: Веста, 2004. 575 с.
23. Лурье Я.С. Общерусские летописи XIV-XV вв. / Я. С. Лурье. Л.: Наука Ленинградское отделение, 1976. 282 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
