Надано огляд життєпису Лизогуба, спростовано ряд помилкових уявлень стосовно його особистості. Описано відстоювання інтересів цілісності країни та пошуку шляхів вирішення конфлікту. Уточнюються деякі факти важливі для питання нобілітації роду Лизогубів.
ПОЛКОВНИК КАНІВСЬКИЙ ІВАН КІНДРАТОВИЧ ЛИЗОГУБОстанній мав при собі грамоту царя до гетьмана, в якій Олексій Михайлович запевняв останнього «как наперед сего с початку под нашу царского величества высокую руку вашего верного подданства мы великій государь, наше царское величество, нашу государскую милость начали к тебе держать, так и ныне держим неотменно, и служба твоя и раденье нам, великому государю, известна и памятна; а которые нам, великому государю, верно не служат, или от кого какіе мятежи чинятца, и те воздаяніе пріимут по своему их злому делу» 9. Лизогуб уже як канівський полковник фігурує серед старшини на чолі з «гетманом северским Григорьем Гуляницким» 10, яка підписала з табору під Конотопом звернення до «гетмана Ивана Безпалого» 11 з проханням останнього повернутися під милість І. Виговського. 4 жовтня 1659 р. у «Статейном списке бытности в Южной Руси бояр.» 19 було вміщено інформацію, що «к боярину и воеводам ко князю Алексею Никитичю Трубецкому с товарыщи приехали от Юрья Хмельницкого ... полковники Петр же Дорошенко да Ондрей Одинец да Иван Лизогуб с товарыщи» 20. Хмельницький «приказал уманскому полковнику Ивану Лизогубу по местечкам на сей стороне Днепра казаков наговаривать и прельщать; и того полковника в местечке Песчаном задержали; и после того, как отступили хан и Юраско от Переяславля, и взят он, Лизогуб, в Переяславль и отдан брату его, переяславскому мещанину, и приказал Сомко у него быть крепкой стороже казаком своим, а от нас велел беречь, чтоб от него никакой ведомости нам не было. И он, гетман Самко, послал полковника каневскаго Лизагуба, что взят на бои во 170 году, декабря 1 день, и с того числа служил тебе, великому государю, за крестным целованьем; и ныне он, Самко, июля 8 день, поговоря с околничим князь Григорьем Григорьевичем Ромодановским, послали того полковника Лизагуба в Канев, что быть ему по прежнему в Каневе полковником и приводить ко кресту Каневский полк» 41.
Список литературы
1. Див: Антонович В. Б. Паны Ходыки. Воротилы городского самоуправления в Киеве в XVI-XVII вв. // Киевская старина. - 1882. № 2. С. 233-261; Білоус Н. «Багатоликі» Ходики: до генеалогії київського роду XVI - першої половини XVII ст. // Генеалогія : Збірка наукових праць. Київ : Простір, 2013. Вип. 1. С. 71-80.
2. Реестра всего войска Запорожского после Зборовского договора с Королем Польским Яном Казимиром составленные 1649 года, октября 16-го дня / За ред. О. М. Бодянського. Москва, 1875. С. 65.
3. Модзавлевский В. Л. Малороссийский родословник : Т. 3 : Л-О. Київ : Типо- Литографія С. В. Кульженко, 1912. С. 96.Там само.
4. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1872. Т 7. С. 207.Там само. С. 208.
5. Грушевський М. Історія України-Руси : Том Х : Від смерти Хмельницького до Гадяцької умови. Нью-Йорк: Книгоспілка, 1958. С. 183-197.Там само. С. 194.
6. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1863. Т 4. С. 113.
7. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1892. Т 15. С. 406.Там само. С. 405.Там само. С. 414.Там само. С. 415.
8. Яковлева Т Руїна Гетьманщини : Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659-1667). Київ : Основи, 2003. С. 11-12.Там само. С. 12.
9. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПІЕНД імені І. Ф. Кураса, 2008. С. 147.
10. Яковлева Т Руїна Гетьманщини : Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659-1667). Київ : Основи, 2003. С. 13.
11. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПІЕНД імені І. Ф. Кураса, 2008. С. 147.
12. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1863. Т 4. С. 219.Там само. С. 255.
13. Яковлева Т Руїна Гетьманщини : Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659-1667). Київ : Основи, 2003. С. 19.
14. Величко С. В. Літопис [Т 1] / [пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. Київ : Дніпро, 1991. С. 265.
15. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1863. Т 4. С. 272.
16. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии : Лизогубы // Киевская старина. 1882. № 1. С. 101.
17. Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. В 2-х томах / Г. А. Милорадович. Санкт-Петербург : Губернская типография, 1901. Т 2. Ч. 6. С. 102.
18. Твердження надане без посилань на джерела. Див: Модзавлевский В. Л. Малороссийский родословник : Т 3 : Л-О. Київ : Типо-Литографія С. В. Кульженко, 1912. С. 96.
19. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва : Канівський полк. Київ : Сти- лос, 2006. С. 32.
20. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПІЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 155.
21. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. С. 97.
22. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1872. Т 7. С. 332-335.
23. Величко С. В. Літопис [Т 2] / [пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. Київ : Дніпро, 1991. С. 16.
24. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1872. Т 7. С. 333.
25. Модзавлевский В. Л. Малороссийский родословник : Т 3 : Л-О. Київ : Типо- Литографія С. В. Кульженко, 1912. С. 96; Реестра всего войска Запорожского после Зборовского договора с Королем Польским Яном Казимиром составленные 1649 года, октября 16-го дня. Москва, 1875. С. 226.
26. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии : Лизогубы // Киевская старина. 1882. № 1. С. 101.
27. Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще. Москва : 1847. С. 54.
28. Павленко С. О. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 91.
29. Літопис Самовидця. Київ : Наукова думка, 1971. С. 86.
30. Летопись Григория Грябянки. Київ, 1854. С. 177.
31. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1867. Т 5. С. 125.
32. 7170 р. тривав з 1 вересня 1661 р. по 31 серпня 1662 р.
33. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1872. Т 7. С. 332, 333.
34. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1867. Т 5. С. 125.
35. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1872. Т 7. С. 333.
36. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1867. Т 5. С. 125.
37. Величко С. В. Літопис [Т 2] / [пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. Київ : Дніпро, 1991. С. 20.
38. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1867. Т 5. С. 125.
39. Нині затоплене водами Кременчуцького водосховища.
40. Величко С. В. Літопис [Т 2] / [пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич]. Київ : Дніпро, 1991. С. 21.
41. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1872. Т 7. С. 351-352.
42. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПІЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 153-154.
43. Модзавлевский В. Л. Малороссийский родословник : Т 3 : Л-О. Київ : Типо-Литографія С. В. Кульженко, 1912. С. 96.
44. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПІЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 154.
45. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва : Канівський полк. Київ : Сти- лос, 2006. С. 119.
46. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии : Лизогубы // Киевская старина. 1882. № 1. С. 101.
47. Модзавлевский В. Л. Малороссийский родословник : Т. 3 : Л-О. Київ: Типо- Литографія С. В. Кульженко, 1912. С. 96.
48. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1867. Т 5. С. 93.
49. Энцыклапедыя гісторьіі Беларусі : Т 5. Минск, 1999. С. 253-254.
50. Volumina legum. T. IV. Petersburg, 1859. C. 359-360.
51. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648): Наукове видання / П. Кулаковський. Київ : Темпора, 2006. С. 9.
52. Акты ЮЗР. Санкт-Петербург, 1869. Т. 9. С. 163.
53. Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. В 2-х томах. Санкт-Петербург : Губернская типография, 1901. Т 2. Ч. 6. С. 104-105.
54. Лизогуб Яків Якович (бл. 1747-1810) - суддя Городнянського повіту Чернігівської губернії.
55. Ян ІІ Казимір прийшов до влади як король Речі Посполитої тільки у 1648 р.
56. Державний архів Чернігівської області, ф. 133, оп. 1, спр. 179, арк. 291 зв.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
