Поле збірних іменників у російській мові: особливості семантики та прагматики - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукВибір теми визначається насамперед відсутністю єдиного розуміння феномена збірності в лінгвістичних дослідженнях, нерозвязаністю таких важливих питань, як набір конституючих ознак, його обовязковість/необовязковість у повному обсязі для кожної окремої одиниці зі збірним значенням, розбіжностями у питанні принципів віднесення імен до збірних. Євгеньєвої (біля 300 одиниць); при дослідженні функціонального аспекту використовувалися модельовані двочленні атрибутивні словосполучення і предикативні одиниці; залучався ілюстративний матеріал із творів російських письменників XIX і XX століть, а також матеріали сучасної періодики. Мета роботи - із позицій загальної теорії мови уточнити специфіку феномена збірності через упорядкування поля збірності, що включає одиниці з лексично вираженою збірністю, числозмінювані та числонезмінювані, і виявити найбільш загальні прагматичні особливості збірних імен різного типу. Для досягнення цієї мети передбачається вирішення таких задач: 1) вивчивши науковий стан питання, критично співставивши різні підходи до розуміння феномена збірності , виділити в них все те найбільш цінне, що може бути використане для прояснення феномена збірності; виділити й визначити терміни і поняття, необхідні для аналізу збірних іменників; 2) вияснити лінгвофілософські, логічні і психолінгвістичні основи формування специфіки збірних понять і їх мовної реалізації; установити спосіб формування збірного значення і визначити статус категорії збірності; 3) виявити способи представлення в мові одиниць збірної множинності; 4) теоретично обґрунтувати склад ознак, релевантних для опису збірних імен різного типу і на їх основі скласти комплексну класифікацію похідних і непохідних одиниць, обєднаних семою збірності, числонезмінюваних і числозмінюваних; 5) виявити особливості репрезентованості збірних імен в основних семіологічних класах; 6) виділити оптимально придатні для аналізу прагматики збірних іменників концепції референції; 7) з їх допомогою встановити найбільш загальні закономірності сполучення збірних лексем з атрибутами, предикатами і кванторними словами, виявивши у зазначених межах зони збігу і розбіжності сполучуваності збірних лексем і відповідних імен роздільної множинності; 8) на основі отриманих даних про словотвір, специфіку семантики і прагматики представити досвід лексикографічного портретування ряду збірних імен різних груп запропонованої класифікації. На основі загальної теорії мови із залученням понять філософії, логіки і когнітології уточнена специфіка феномена збірності ; визначене поле імен із збірним значенням; розроблений варіант комплексної класифікації його складових одиниць; проаналізовано розподіл збірних імен за основними семіологічними класами, що лягли в основу вивчення прагматичного аспекту; із залученням релевантних положень теорії референції виявлені найбільш загальні закономірності функціонування збірних іменників у складі атрибутивних конструкцій, предикативних виразів, у сполученні з кванторними словами - у порівнянні з іменами роздільної множинності; подано досвід лексикографічного портретування збірних лексем різного типу за рядом параметрів з урахуванням виявлених семантичних і прагматичних особливостей.Руденко) аналіз збірних іменників виходить на більш високий рівень, пропонується комплексний підхід до вивчення феномена збірності - з позицій загальної теорії мови із залученням таких категорій і понять суміжних наук (філософії, логіки, когнітології), як множинність, її тип, клас, онтологічний/ гносеологічний обєкт, дискретність > числозмінність> зчислення; морфологічне й аналітичне число і їх значення; похідність/непохідність номінації, тип похідності; співвідношення збірного імені з одиницею роздільної множинності у всіх його експлікаціях і способах вираження і деякі інші. Таке розуміння "класу" і "множинності" дозволяє виділити серед збірних іменників 1) імена, що називають: а) множинність однорідних одиниць (студенчество) і б) множинність "носіїв" однорідної ознаки, для яких можна говорити про клас (молодежь), і 2) імена, що називають неоднорідну: а) множинність одиниць, що належать до різних класів (старье), б) множинність одиниць, що належать до класів різних рівнів (артиллерия); в) таксонімічна множинність, для якої характерні відношення "рід - вид" (мебель - диван). Аналогічно існуючим у дійсності двом типам обєктів: 1) дискретним, що мають просторові межі "предметам" і 2) недискретним, просторово необмеженим "масам" - у мові також виділяється 2 типи обєктів: 1) обєкти, що концептуалізуються за моделлю "предметів", а тому іменуються числозмінюваними іменами, для яких реалізується кількісна квантифікація і 2) обєкти, що концептуалізуються за моделлю маси й іменуються числонезмінюваними іменами, для яких можливий лише квалітативний різновид кількісних відношень.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ