Сутність ті структура, а також основні категорії, методи і функції політології як науки і навчальної дисципліни. Основні історичні віхи пізнання політичних явищ, їх соціальні засади та системний вимір. Держава як інститут політичної систем суспільства.
16.3.1 Типологія політичної культури Г. Верби 16.3.2 Типологія політичної культури Є.17.2 МІЖНАРОДНІ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ 17.2.1 Сутність та особливості міжнародних відносин 17.2.2 Структура міжнародних політичних відносин 17.3 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС 17.3.1 Поняття світового політичного процесу18.1 КЛАСИЧНІ БУРЖУАЗНІ ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ І СУЧАСНІСТЬ 18.1.1 Лібералізм 18.2 ОСНОВНІ ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ В РОБІТНИЧОМУ РУСІ 18.2.1 КомунізмЗдавалося б, відповідь на це питання лежить на поверхні: політологія (від грецьк. politika - державні й суспільні справи і logos - слово, поняття, вчення) - це наука про політику. Він не розрізняє обєкт політології - політику - з її предметом, яким при ньому також виступає політика. З одного боку, цей підхід відмовляє іншим наукам у праві на самостійне дослідження політики, проголошуючи політологією будь-яке наукове знання про політику, а з іншого - веде до необґрунтованого розширення предмета політології, ототожнення його з її обєктом, розчиняє політологію в інших науках і фактично відводить їй, образно кажучи, роль бідної приживалки у багатих родичів, якими є усталені й безумовно визнані галузі наукового знання: філософія, історія, правознавство, соціологія, психологія тощо. Розширене трактування політології, включення до неї будь-якого наукового знання про політику, по суті, знімає питання про політологію як окрему навчальну дисципліну, оскільки жодна навчальна дисципліна не може охопити всю сукупність знань про політику. Відповідно, політична філософія аналізує найбільш загальні методи пізнання політики, сутність політичних явищ, причинно-наслідкові звязки політики і влади та зясовує, як виявляються ці найбільш загальні закономірності в політичній сфері суспільного життя.Політологія, як і будь-яка інша наука, має свої категорії, тобто загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні звязки й відносини реальної дійсності та пізнання, їхня специфіка полягає в тому, що вони розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві. Якщо під політологією розуміти всю сукупність наукових знань про політику, то її методами доведеться вважати й ті, якими користуються інші науки (філософія, історія, соціологія, психологія, правознавство тощо) в дослідженні політичних явищ і процесів. Однак якщо виходити з того, що політологія є окремою, самостійною наукою про політику з притаманним лише їй предметом, яким є політична система суспільства чи політична влада, то коло основних методів політологічних досліджень можна окреслити більш-менш чітко. Наприклад, категорії «політика», «політична влада», «політична система суспільства», «політичний процес», «політичний режим», «політична партія» тощо розробляються саме політологією, однак широко використовуються й іншими науками. Проте якщо вони у тій чи іншій формі зявилися з виникненням держави, то наука про політику формувалася в міру виокремлення політики як самостійної сфери суспільного життя.Вивчення будь-якої науки передбачає опанування насамперед історії її виникнення, становлення і розвитку.Конфуцій розвивав патріархально-патерналістську концепцію держави, відповідно до якої держава виступає як велика сімя. Влада правителя в державі є такою, як влада батька в сімї, а відносини правителів і підданих нагадують сімейні відносини, де молодші залежать від старших. Будучи прихильником ненасильницьких методів правління, Конфуцій закликав правителів, чиновників і підданих будувати свої взаємовідносини на засадах доброчесності. Кожному треба дати відповідне йому «імя», тобто так позначити місце й ранг у соціальній системі, щоб правитель був правителем, чиновник чиновником, підданий підданим, батько - батьком, син - сином та ін. На відміну від Конфуція, який виступав із позицій аристократії, обґрунтовуючи природність і необхідність поділу суспільства на правителів і підданих, «старших» і «молодших», інший давньокитайський мислитель - Мо Цзи (479-400 pp. до н. е.), засновник моїзму, розвивав ідею природної рівності всіх людей і обґрунтовував договірну концепцію виникнення держави, в основі якої лежить ідея належності верховної влади народу.Теоретичні погляди Цицерона на державу сформувалися значною мірою під впливом давньогрецьких політичних учень, які він розвивав стосовно тогочасної римської дійсності і політичної думки. Державу Цицерон визначає як справу, надбання (лат. res) народу (лат. populi). Основну причину походження держави він вбачає у вродженій потребі людей жити разом. Залежно від числа правлячих він розрізняв три простих форми правління: царську владу (монархію), владу оптиматів (аристократію) і владу народу (демократію). Так, царська влада і влада оптиматів обмежують свободу народу та усувають його від участі в управлінні державою, а демократія означає зрівнялівку.Сильний вплив на них справляли християнська релігія і римо-католицька церква, яка практично неподільно панувала в той час у сфері духовного життя.
План
2 ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ
ГЛАВА 1
ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ
1.1 ОБЄКТ І ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ
1.1.1 Політологія та інші науки про суспільство 1.1.2 Предмет політології
1.1.3 Закономірності політології 1.1.4 Структура політології
1.2 ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ, МЕТОДИ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ 1.2.1 Категорії політології
1.2.2 Методи політологічних досліджень 1.2.3 Функції політології
1.2.4 Становлення політології як науки і навчальної дисципліни
ГЛАВА 2
ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ВІХИ ПІЗНАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ЯВИЩ
2.1 ЗАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ ТА ЇХ РОЗВИТОК У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ
2.1.1 Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу 2.1.2 Політичні вчення у Стародавній Греції
2.1.3 Політична думка у Стародавньому Римі
2.2 ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 2.2.1 Вчення Фоми Аквінського про державу
2.2.2 Політичне вчення Марсилія Падуанського
2.З ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ 2.3.1 Політичне вчення Нікколо Макіавеллі
2.3.2 Вчення Жана Бодена про державу 2.3.3 Політичні ідеї утопічного соціалізму
2.4 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ НОВОГО ЧАСУ 2.4.1 Політичні вчення в Голландії
2.4.2 Політичні вчення в Англії 2.4.3 Політичні вчення у Франції 2.4.4 Політичні вчення в Німеччині
2.5 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ XIX -ПОЧАТКУ XX СТ.
2.5.1 Класичний лібералізм
2.5.2 Критично-утопічний соціалізм 2.5.3 Марксизм
2.5.4 Елітизм
3
ГЛАВА З
ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
3.1 ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ У КИЇВСЬКІЙ РУСІ 3.1.1 «Слово про закон і благодать»
6.3 СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ 6.3.1 Поняття соціально-політичного конфлікту 6.3.2 Міжкласові конфлікти
6.3.3 Міжетнічні конфлікти 6.3.4 Соціальна політика
ГЛАВА 7
СИСТЕМНИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ
7.1 СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПОЛІТИКИ 7.1.1 Сутність системного аналізу
7.1.2 Концепція політичної системи Д.Істона 7.1.3 Модель політичної системи Г. Алмонда
7.2 СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 7.2.1 Структура політичної системи
7.2.2 Функції політичної системи
7.2.3 Закономірності функціонування політичної системи
7.3 ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ
РОЗДІЛ 3
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗОВАНІ ФОРМИ ПОЛІТИКИ
ГЛАВА 8
ДЕРЖАВА — ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМ СУСПІЛЬСТВА
8.1 СУТНІСТЬ, ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 8.1.1 Сутність та основні ознаки держави
5
8.1.2 Основні концепції походження держави 8.1.3 Функції держави
8.2 ВИЩІ ОРГАНИ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ І ПОДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 8.2.1 Глава держави
8.2.2 Парламент 8.2.3 Уряд
8.2.4 Поділ державної влади
8.3 ФОРМИ ДЕРЖАВИ
8.3.1 Форми держаtrial правління 8.3.2 Форми державного устрою
8.3.3 Організація державної влади в Україні
ГЛАВА 9
ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
9.1 СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ 9.1.1 З історії теорії правової держави
9.1.2 Основні ознаки правової держави
9.2 ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВЯЗОК З ДЕРЖАВОЮ 9.2.1 Становлення концепції громадянського суспільства
9.2.2 Структура громадянського суспільства
9.2.3 Взаємозвязок держави і громадянського суспільства
9.3 ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
9.3.1 Формування правової держави
9.3.2 Становлення громадянського суспільства
ГЛАВА 10
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ
10.1 СУТНІСТЬ, ГЕНЕЗИС І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ 10.1.1 Сутність політичної партії
10.1.2 Генезис політичних партій 10.1.3 Функції політичних партій
10.2 ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ 10.2.1 Типологія партій за соціальною основою 10.2.2 Інші типології політичних партій
10.3 ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ 10.3.1 Поняття партійної системи 10.3.2 Типологія партійних систем 10.3.3 Багатопартійна система 10.3.4 Двопартійна система
10.3.5 Однопартійна система
10.4 ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ОСНОВНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ 10.4.1 Мажоритарна виборча система
10.4.2 Пропорційна виборча система
6
10.4.3 Змішана виборча система
10.4.4 Взаемозв "язок форм правління, партійних і виборчих систем
10.5 ПАРТІЙНА Й ВИБОРЧА СИСТЕМИ В УКРАЇНІ 10.5.1 Становлення багатопартійності в Україні
10.5.2 Особливості партійної і виборчої систем України
ГЛАВА 11
ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ
11.1 ПОНЯТТЯ І ФУНКЦІЇ ГРУП ІНТЕРЕСІВ
11.1.1 Сутність групового підходу до вивчення політики 11.1.2 Поняття «групи інтересів»
11.1.3 Функції груп інтересів
11.2 ТИПОЛОГІЯ ГРУП ІНТЕРЕСІВ 11.2.1 Профспілки
11.2.2 Жіночий рух
11.3 ПОЛІТИЧНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ГРУП ІНТЕРЕСІВ 11.3.1 Безпосереднє політичне представництво інтересів 11.3.2 Опосередковане політичне представництво інтересів
ГЛАВА 12 ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ
12.1 ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ 12.1.1 Поняття політичного режиму
12.1.2 Структура політичного режиму
12.2 ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ 12.2.1 Типологія політичних режимів Г. Моски 12.2.2 Політичні й державні режими
12.2.3 Тоталітаризм 12.2.4 Авторитаризм
12.2.5 Демократичний політичний режим 12.2.6 Трансформація політичних режимів
12.3 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕМОКРАТІЇ 12.3.1 Поняття демократії
12.3.2 Політичні принципи демократії 12.3.3 Основні концепції демократії
РОЗДІЛ 4
ПЕРСОНАЛІЗОВАНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
ГЛАВА 13
ОСОБА ЯК СУБЄКТ ПОЛІТИКИ
13.1 ПОЛІТИЧНА СУБЄКТНІСТЬ ОСОБИ 13.1.1 Поняття «людина», «індивід», «особа» 13.1.2 Політична субєктність особи
7
13.2 ОСНОВНІ ТИПИ Й ВИДИ ПОЛІТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ 13.2.1 Поняття політичної поведінки
13.2.2 Типи й види політичної поведінки
13.2.3 Основні форми політичної участі. Референдум 13.2.4 Специфіка масової поведінки в політиці 13.2.5 Мотивація політичної поведінки
13.3 ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ 13.3.1 Історичний аспект
13.3.2 Моральна дилема в політиці 13.3.3 Вплив влади на особу
ГЛАВА 14 ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ
14.1 ПОНЯТТЯ І СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ 14.1.1 Поняття політичної еліти
14.1.2 Сучасні концепції політичних еліт 14.1.3 Функції політичної еліти
14.2 ТИПОЛОГІЯ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ 14.2.1 Типологія політичних еліт
14.2.2 Еліта і бюрократія
14.2.3 Шляхи формування політичних еліт
ГЛАВА 15
ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО
15.1 СУТНІСТЬ, ВИТОКИ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА 15.1.1 Сутність політичного лідерства
15.1.2 Витоки політичного лідерства 15.1.3 Функції політичного лідерства
15.2 ТИПОЛОГІЯ ТА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА 15.2.1 Типологія політичного лідерства
15.2.2 Механізми формування політичного лідерства
ГЛАВА 16
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
16.1 СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ 16.1.1 Сутність політичної культури
16.1.2 Структура політичної культури
16.2 ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ 16.2.1 Поняття політичної свідомості
16.2.2 Політична психологія та ідеологія 16.2.3 Буденна й теоретична політична свідомість
16.2.4 Індивідуальна, групова й масова політична свідомість
8
16.3 ТИПИ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
