Оцінка переваг та недоліків традиційної парадигма національної безпеки, її сучасні тенденції, характер та напрямки подальшого розвитку. Досвід вирішення міжнародних проблем безпеки та його значення в процесі розробки концепції міжнародної безпеки.
Політико-структурний вимір «глокальної» безпекиТрадиційна парадигма національної безпеки (National Security Paradigm) поступово поступається місцем новим парадигмам безпеки зокрема, парадигмам глобальної безпеки (Global Security Paradigm), регіональної безпеки (Regional Security Paradigm), трансрегиональной безпеки (TRANSREGIONALSECURITY Paradigm) і іншим, розроблювальним у рамках моделей, що враховують сучасну динаміку глобальної безпеки. В цьому сенсі «глокальна» безпека виступає невідємною частиною сучасної системи міжнародної безпеки та міжнародних відносин у цілому. Але якщо для політиків досить зрозумілі і ясні цілі та завдання, від вирішення яких у певному регіоні світу залежить у тому або іншому ступені забезпечення та збереження темпів економічного зростання їх держав, то в наукових колах, як Заходу, так і Сходу, дотепер ідуть дискусії про те, які критерії правомірно використовувати для визначення «просторової довжини й географічного місця розташування регіону» [Див.1, с. Іншими словами, перш ніж окреслити шляхи та способи забезпечення «глокальної» безпеки, необхідно визначити й розробити якомога чіткішу за своїм змістом «концепцію регіону», що дозволило б надалі враховувати історико-культурні та політико-економічні складові для побудови найбільш ефективної моделі такої системи безпеки. Такий метод має додаткову перевагу в тому, що допомагає виключити перекривання регіональних полів одне з одним, адже в цьому випадку розмежування регіонів проходить по лінії кордонів держав, що входять у них, у той час як суто географічний метод не визнає можливим настільки суворе розмежування, вносячи тим самим додатковий елемент невизначеності при політологічному використанні терміну «регіон».
Список литературы
міжнародний національний безпека глокальний
1. Александров И.А. Монархии Персидского залива. Этап модернизации. М.: Дело и сервис, 2000. 544 с.
2. Иванов И.С. Международная безопасность в эпоху глобализации // Россия в глобальной политике. 2003. Т.1; №1 С. 36-47.
3. Меллиндер Й. ООН и ее участие в вопросах региональной безопасности. Стокгольм, 2002.
4. Полтораков А.Ю. Государство как актор международной безопасности: функционально-ролевой подход // Национальная безопасность (РФ). 2009. №5.
5. Buzan В. The security dynamics of a I 4 world // // Paradigms in transition: globalization, security and the nation state. / Aydinli E., ROSENAUJ.N. (eds.) Albany, NY: SUNY Press PP. 177-198.
6. Buzan B., Wacver O. Regions and powers: The structure of international security. Cambridge: Cambridge University Press 2003. 564 p.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
